Головною причиною популярності астрології, мабуть, є бажання знати майбутнє. Але за це бажання людина платить не лише грошима, але і своєю свободою. Блаженний Августин писав: “Усякий, до того часу вільний, приходячи до такого астролога, дає йому гроші, щоб вийти від нього рабом Марса чи Венери, або, краще, усіх зірок”. Але чому люди так не цінують свою свободу від гороскопів? Ф. М. Достоєвський писав: “Ніщо і ніколи не було для людини і для людського суспільства нестерпніше за свободу… немає в людини турботи тяжче, як знайти того, кому б передати скоріше той дар свободи, з яким ця нещасна істота народжується”.
Але чи працює астрологія? Чи вдається з її допомогою здійснювати пророцтва? Чи впливає космос на людину? Що стосується останнього питання – безумовно. Число народжень у повний місяць помітне більше, ніж у молодик. Геомагнітні фактори помітно впливають на здоров’я та самопочуття. Механізм цієї дії на сьогодні чітко ніхто пояснити не може. Є ряд досліджень, які можуть серйозно змінити уявлення про те, як влаштований світ. Але чи означає це, що астрологія має під собою міцний фундамент? Звісно ж, ні.
Нормальний підхід ученого – насамперед подивитися на статистику. Статистика ж не виявляє практично жодного зв’язку між долею людини та її гороскопом. А бездоганний з погляду методології експеримент, в якому астрологам пропонувалося по гороскопу відрізнити двадцять злочинців від двадцяти законослухняних громадян, взагалі показав, що “попадання” астрологів не відрізнялися від випадкових.
Проте відомо немало випадків, коли окремі астрологи давали чіткі пророцтва, що згодом повністю збувалися. Як це розуміти?
Розглянемо детальніше, на чому тримається астрологія. За допомогою суворих математичних правил будується положення планет на визначені день і місце. Уся подальша інтерпретація ведеться зовсім не за науковим сценарієм. Працюють асоціації, інтуїція, натхнення. Риси, за які відповідають планети, визначаються тільки за принципом подібності. Наприклад, Марс через свій червоний колір асоціюється з кров’ю, війною, чоловічим початком, йому відповідає камінь рубін (теж через колір) і так далі. При складанні гороскопу будь-які аспекти, пов’язані з Марсом, будуть так або інакше пов’язані з характером цієї планети. Оскільки планет досить багато, і кожна з них наділена своїм характером, і до того ж є сприятливі і несприятливі аспекти, виникає величезна палітра можливостей, що відкриває горизонти для справжньої художньої творчості. Скласти гороскоп з інтерпретацією – це все одно що написати новелу.
Але для нас не менш принциповим питанням залишається ставлення Церкви до астрології.
Старий Завіт чітко формулює заборону на чаклунство, волхвування і ворожіння. Господь через пророка Мойсея заборонив звертатися до магів, звіздарів і гадалок.
- Не звертайтеся до тих, хто викликає мертвих, і до чарівників не ходіть, і не доводьте себе до опоганення від них. Я Господь, Бог ваш (Лев. 19:31).
- І щоб ти, глянувши на небо і побачивши сонце, місяць і зірки й усе воїнство небесне, не спокусився і не поклонився їм і не служив їм, оскільки Господь, Бог твій, віддав їх усім народам під усім небом. А вас узяв Господь Бог і вивів вас із печі залізної, з Єгипту, щоб ви були народом Його наділу. (Втор. 4:19,20).
- Чоловік чи жінка, якщо будуть вони викликати мертвих або ворожити, нехай будуть віддані на смерть: камінням слід побити їх, кров їхня на них (Лев. 20:27).
- Не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун, чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих; бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого; будь непорочним перед Господом Богом твоїм; бо народи ці, яких ти виганяєш, слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій (Втор. 18:10-14).
Це підтверджують інші старозавітні пророки:
- Залишайся ж зі своїми чаклуваннями і з безліччю чародійств твоїх, якими ти займалася від юности твоєї: можливо, допоможеш собі, можливо, встоїш. Ти стомлена безліччю порад твоїх; нехай же виступлять спостерігачі небес і звіздарі й віщуни по новомісяччях, і спасуть тебе від того, що повинно статися з тобою. Ось вони, як солома: вогонь спалив їх, – не визволили душі своєї від полум’я. (Іс. 47:12-14)
- Так говорить Господь: не вчіться шляхів язичників і не страшіться знамень небесних, яких язичники страшаться (Єр. 10:2).
- І ви не слухайте своїх пророків і своїх віщунів, і своїх сновидців, і своїх чаклунів, і своїх волхвів, які говорять вам: “не будете служити цареві Вавилонському”. Бо вони пророкують вам неправду, щоб виселити вас із землі вашої, і щоб Я вигнав вас і ви загинули (Єр. 27:9,10).
Ця сама заборона підтверджується і в Новому Завіті, до того ж той, хто займається ворожінням, не може потрапити до Царства Божого.
Діла плотські явні: це – перелюб, блуд, нечистота, безсоромність, ідолослужіння, чародійство… і таке інше. Попереджаю вас, як і раніше попереджав, що ті, хто так роблять, Царства Божого не успадкують. (Гал. 5:19-21).
Церковні правила висловлюються з цього приводу також дуже категорично. Наприклад, 72-е правило святого Василія Великого пропонує: “Той, хто має справу з чародіями чи кимсь подібним, нехай буде під єпитимією[1] стільки ж часу, скільки вбивця”. Чи не занадто це строго? Одна справа – убити людину, а інша – поцікавитися в астролога, коли краще узяти відпустку. Але на то є підстави. Спробуємо розібратися, чим може бути викликана подібна суворість, і як це співвідноситься із здоровим глуздом.
Головна неприємність – у тому, що зміни в поглядах того, хто звернувся до астрологів і провісників, починаються зовсім непомітно.
Людина відмовляється від власної свободи в момент переходу на іншу платформу світогляду, коли вона починає дивитися на світ з іншої системи координат. А цілісні світогляди завжди альтернативні. Строго кажучи, у природі існують тільки факти. Людина ж має справу з їхнім тлумаченням. Посередником між фактом і уявленням про цей факт є картина світу, тобто світогляд.
Як ми уявляємо собі світ, таким ми його і бачимо. І, що найважливіше з духовного погляду, у такому світі ми і живемо. Стан душі певної людини здатен докорінно змінити ситуацію за одних і тих же початкових умов, як кажуть математики. Про це каже і Христос: “За вірою вашою нехай буде вам” (Мф. 9:29). Віра – це не відсторонене знання, не впевненість. Швидше, це картина світу, якою людина постійно послуговується. І, безумовно, вона альтернативна тій картині світу, яку умовно можна назвати окультною чи магічною.
Головним орієнтиром у християнській вірі є образ Христа. У Євангеліях Він називає Себе Сином Людським. І коли вчитуєшся в Писання, розумієш, що шлях до Бога лежить тільки через перетворення власних особистих рис. При цьому нічого з того, що в людині вважалося важливим і цінним упродовж віків, не відкидається, але тільки примножується і очищається до найвищої проби. Шлях до Бога лежить через людське. “Люби ближнього твого, як самого себе” (Мф. 22:39), “Зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили” (Мф. 25:40). В окультній системі цінностей людські риси приносяться в жертву “чистій духовності”, яка сприймається так, що нічого власне людського в ній не залишається.
Світогляд окультизму – це кольорові окуляри. Одягаєш їх – і світ з’являється в абсолютно певному кольорі. Свобода вибору реалізується в той момент, коли людина наважується начепити ці окуляри собі на ніс. Яким ти бачиш світ, у такому світі ти і житимеш. Якщо ти сам погоджуєшся бути “провідником космічних енергій”, ти реально їм і виявишся. Певно, тільки цим можна пояснити категоричність церковних застережень проти волхвування. Людина довіряється або образу Христовому, або робить вибір на користь якихось “космічних енергій”.
До речі, “провідник” – типове для окультного світогляду поняття. І дуже характерне. Вставши на шлях окультизму, людина втрачає людський образ. У жертву “духовному” приносяться такі поняття як жалість і співчуття. Але духовність ця ілюзорна. Побачити це можна, лише знявши окуляри.
Світогляд можна порівняти з операційною системою в комп’ютері. Без неї самі по собі деталі не здатні ні на що. Залежно від того, яка операційна система завантажена, одинички і нулі починають інтерпретуватися так, що на екрані виникне осмислене зображення. Кожен знає, що операційна система – це дуже серйозно. Якийсь вірус, занесений у комп’ютер, може викликати такі наслідки, що на будь-яку вашу дію екран почне відповідати однією і тією ж непристойною рекламою. Тобто, комп’ютер фактично втрачає свої якості, він перестає бути тим, чим він був за задумом інженерів і тих, хто їм збирався користуватися.
Мабуть, на цьому прикладі можна зрозуміти, чому Церква так строго і категорично застерігає людину не лише від окультної практики, але навіть від спроби дивитися на світ з певної системи координат. Інформаційний вірус може бути набагато небезпечнішим, ніж біологічний. Тим більше, якщо оцінювати шкоду з погляду безсмертної душі.
Автор: Вадим Максимов
[1] Єпитимія – виконання християнином, який сповідався, за призначенням священика, який приймав таїнство покаяння, тих або інших справ благочестя; має морально-виправне значення.
