Самодостатній Бог

Страшний суд, Занобі Строцці

Певно, не для кого не буде секретом, що найбільше несправедливість цього світу дратує, викликає в нас обурення, коли вона стосується нас самих чи наших близьких. В іншому випадку ми ставимося до несправедливості більш терпляче – дає про себе знати сила звички: не помічати проблем інших. Звичайно, є виключення з цього сумного правила, проте таких виключень насправді не так багато – у межах кількох процентів від загальної кількості населення.

Відразу обмовимося, тут маються на увазі люди, яким не байдуже чуже горе і вони готові допомогти в міру своїх сил і можливостей, а не ті особи, якими рухає нездоровий інтерес до чужих прикрощів. Такі персони зустрічаються на порядок частіше. Проте не будемо зараз міркувати про них, бо насправді і міркувати про них немає особливого сенсу, адже Господа цікавлять ті особи, які чинять справи милосердя стосовно ближніх (при чому цікавлять настільки, що Він готовий провести з ними вічність!), а не ті, хто залишається осторонь чужого горя (див. Мф. 25:31-46). І якщо Бога не дуже цікавить посмертна доля таких жорстокосердих людей, чому вона має цікавити нас?

Чесно кажучи, щойно написане звучить доволі жорстоко, проте в цих словах не більше жорстокості, ніж у словах Господніх, з якими Він звернеться на Остаточному суді до тих, хто протягом життя не чинив справ милосердя: «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його» (Мф. 25:41). І як підсумок сказаному: «І підуть ці на вічні муки» (в. 46). Жодних апеляцій і переглядів вироку, до яких звикли у світі, вирок буде остаточним і оскарженню не підлягатиме.

Про це треба пам’ятати, адже в багатьох наших сучасників склалося однобоке, а через те хибне і вкрай небезпечне переконання про Бога – вони сприймають Його виключно як милосердного, терплячого Небесного Татуся, такого собі «Боженьку», Який все розуміє, все простить і обов’язково прийме всіх, без розбору у Свої вічні обителі. І це, на думку таких сучасних «богословів», сама собою зрозуміла річ, адже «Боженьці» сумно одному там на небі! Так люди у своїй уяві створюють зручного для себе, так би мовити, «ручного» бога, на кшталт, домашнього улюбленця, з яким при бажанні можна порозважатися, гарно і весело провести час.

І немає особливого сенсу таким «горе-богословам» пояснювати, тим більше, переконувати, що такий «Боженька» зовсім не відповідає образу Бога, Який відкривається нам у Біблії. Для таких скептиків їхні уявлення в стократ значущі, ніж Одкровення Бога про себе Самого! Бог всемогутній і самодостатній, і якось «справиться» без присутності таких самовпевнених осіб, яких цікавить лише власна персона і думка.

Звісно, доля цих людей не байдужа Господові, якщо б не так, не було потреби в Голгофському хресті. Проте Творець шанує нашу свободу вибору, і якщо людина вперто простує широкою дорогою, що веде до погибелі, Він їй у цьому не перешкоджатиме, дозволяючи кожному з часом пожати «посіяне» (див. Гал. 6:7). І в цьому проявляється Божа справедливість, Його порядок речей.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docСамодостатній Бог


Ваш коментар:

Попередній запис

Що каже Біблія про соціальну справедливість?

Перш ніж обговорювати християнський погляд на соціальну справедливість, нам слід визначити терміни. Соціальна справедливість є настільки політизованою ідеєю, що її ... Читати далі

Наступний запис

Боже оцінювання

Страшний суд (фрагмент), Фра Беато Анджелико «Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? ... Читати далі