Первинний Божий задум про секс: бажання

Спробуємо вияснити, у чому полягав первинний Божий задум про секс. Прислухаємося до цієї найбільш захоплюючої звісточки про інший світ, звістки, якою Церква так часто нехтувала, про яку намагалася не говорити.

Проте спочатку декілька слів співчуття, звернених до тих, хто порушив Божий задум, скоїв подружню зраду, пройшов через розлучення. Христос дав нам приклад милостивого ставлення до таких людей. Розуміючи глибину їх болю, Він не обрушувався на них з викриттями, а прощав. Проте, парадоксальним чином, навіть самі переживання після скоєного гріха непрямим чином свідчать про первинний сенс сексу. Грішна людина, що усвідомила своє падіння, по ходу справи розуміє, чого їй бракує. Ми жадаємо близькості особистої, а не тільки і не стільки сексуальної. Ми жадаємо бути пізнаними і улюбленими. Якщо цього не відбувається, або якщо виниклий зв’язок крихкий або випадковий, ми лише з гіркотою осягаємо, що в сексі, як і в будь-якій іншій сфері життя, здійсненню ідеалу заважає пропаща природа.

Старогрецькі стоїки і китайська поліція думок свідчать, що з сексом бореться не лише релігія. Секс має величезну силу, яка може легко вийти з-під контролю і стати руйнівною. Тому майже всяка влада, необов’язково релігійна, намагається поставити секс «на місце» і ввести ту чи іншу форму його пригнічення. Проте до цієї проблеми можна підходити і по-іншому: знайти для сексу те місце, яке замислив для нього Бог. Тоді ми дивитимемося на секс не зі збоченою цікавістю, а з метою побачити те, що дійсно за ним стоїть.

Багато християн забувають фундаментальну істину: секс створений Богом. Роздумуючи про анатомію, я дивуюся майстерності, з якою створена фізіологія сексу: м’які тканини, вологі покриви, мільйони нервових клітин, надзвичайно чуйних до дотику і болю, але здатних приносити задоволення. А еректильна функція! Яке економне і парадоксальне поєднання органів виділення і розмноження, поєднання візуальної приємності і механічного дизайну. Як нагадують нам біологи, порівняно з будь-яким іншим видом людина має достаток сексуальних дарів.

Скажемо ще раз: цей світ є Божий світ, і, незважаючи на пропащий свій стан, він несе в собі сліди первинного задуму. Коли в мене виникає сексуальне бажання, я не трясуся від відчуття провини, немов бажання моє протиприродне, але згадую про Джерело цього бажання і намагаюся наслідувати первинний задум Творця.

Бажання. Христос каже в Нагірній проповіді: «Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу. А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Мт. 5:27-28). Суворі слова! Але вони припускають, що, навіть якщо зовнішніх проявів сексуального бажання не спостерігається, воно зачіпає внутрішній світ людини («у серці своїм»), Ісус пов’язує сексуальне бажання з взаєминами, парадоксальним чином зв’язуючи похіть і подружню зраду. Людина, що томиться похіттю, може сторонитися особистого контакту з об’єктом пристрасті, але Господь каже, що задум Божий при цьому все одно порушується.

Нещодавно я наткнувся на пастирську пораду Мартіна Лютера: «Дехто скаже: «Чекати шлюбу нестерпно!» І вони праві. Це дуже схоже на інші труднощі, які вимагають від вірних терпіння: піст, тюремні узи, холод, хвороба і гоніння. Похіть – важкий тягар. Їй потрібно чинити опір і тікати від неї. Та зате коли ви здолаєте її через молитву, вийде, що похіть сприяла вашому зростанню в молитві і вірі».

Більшість з перерахованих Лютером труднощів – піст, тюремні узи, холод, гоніння і навіть багато хвороб – для християн у багатих демократичних країнах нині не актуальні. Нам незнайомі багато бід, які відвідували наших предків. Проте похіть не лише не пішла, але з нею стало ще складніше. За часів Лютера підліток міг побачити голі ноги дівчини, коли та топтала виноград у жорні або нахилялася набрати воду із струмка. Він не знав телевізійних репортажів про студенток, що виставляють груди на пляжі. У нього не було фотографій Брітні Спірс, Дженіфер Лопес і Ганни Курнікової, які можна завантажити з Інтернету, сидячи в себе в спальні.

Технологічний прогрес дозволив суспільству відірвати сексуальне бажання від особистих взаємин. У повноцінному сексі фізичне бажання пов’язане з особистою близькістю. Нині люди сидять у вітальнях або навіть у робочих кабінетах і дивляться, як невідомі ним чоловіки і жінки роздягаються і займаються сексом. Піддаватися такій пристрасті украй небезпечно. Хвилинна слабкість може перетворитися на погану звичку і зруйнувати реальні стосунки. Що скаже, приміром, дружина, якщо побачить, як її чоловік захоплено роздивляється порнографічні картинки? Вона відчує себе кинутою і непотрібною, навіть у чомусь зрадженою.

Лютер правильно пише, що тут йде духовна боротьба. Похіть відводить нас від сексу, яким задумав його Бог, у неповноцінний і ілюзорний світ потурання власним примхам і бажанням. (Ілюзорний, бо навіть якщо я зустріну Ганну Курнікову в реалі, вона на мене і уваги не зверне: які вже тут «стосунки»!) Як зцілення необхідно переорієнтовувати свої бажання так, щоб вони відбивали справжні стосунки.

У Фланері О’Коннор є розповідь «Храм Духа Святого». У ньому черниця, сестра Перпетуя, дає пораду двом молоденьким дівчатам про те, як себе поводити, якщо якийсь молодий чоловік зазіхатиме на їх цнотливість. Необхідно відповісти: «Зупиніться, містере! Я – храм Духа Святого».

Про цю розмову випадково дізнається родичка дівчат, не по роках розвинена, але негарна дванадцятирічна дівчинка, яка влаштовувала їм різні неприємності. Проте слова черниці справили на неї враження: вона подумала, що і вона, можливо, храм Духа Святого. Дівчинка поставилася до цих слів серйозно.

Черниця мала на увазі уривок з Першого Послання апостола Павла до Коринтян (роз. 6), вірші дуже дивні і парадоксальні. Намагаючись напоумити розбещених коринтян, Павло пише: «Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні! Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним» (1Кор. 6:15-16).

Вже не знаю, наскільки ефективно подібні аргументи можуть запобігти нав’язливим залицянням і як сильно вони вплинули на поведінку коринтян, але апостол точно помітив багаторівневу природу бажання. Біологія сексу нерозривно пов’язана з глибоко особистим початком і духовною сферою (Павло цитує веління Боже про шлюб з Книги Буття). Секс не є щось відособлене від цілісної людської істоти.

«Похіть – важкий тягар», – констатував Мартін Лютер, не зменшуючи ні сили сексу, ні складнощів з подоланням незадоволених бажань. У Книзі Буття Йосип чинив опір спокусі і потрапив у в’язницю. Згідно з Посланням до Євреїв, «вірою Мойсейхотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху. Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду» (Євр. 11:24-26). Йосип і Мойсей, прямуючи до радощів інших, відкидали не задоволення, а конкретний вид задоволень. Як і всяка спокуса, похіть кличе нас повірити не в сувору правду, а в спокусливу брехню.

Я сам іноді піддавався похоті. Чого гріха таїти, голі жінки, будь то в музеї образотворчих мистецтв або в Інтернеті, притягують. Наша культура досконало освоїла «техніку» сексу, відірвану від реальних стосунків, і я теж часом ставав її жертвою. Маю, проте, сказати, що коли цій спокусі опираєшся і вливаєш сексуальну енергію в шлюб – справа непроста і набагато менш егоїстична – нав’язлива сила сексуальності затухає. Повітря прояснюється. Шлюб стає більше схожим на тиху гавань. Життя з Богом приносить неждану нагороду…

Попередній запис

Церква і сексуальність

Чому у великих містах секс грає набагато більшу роль, ніж, скажімо, у селах Амазонії? Реклама модного одягу, вивіски, афіші, плакати ... Читати далі

Наступний запис

Первинний Божий задум про секс: романтика

Клайв Л’юїс пише: «Яка невдала фраза: «Йому потрібна жінка!» Строго кажучи, саме жінка йому і не потрібна. Йому потрібне задоволення, ... Читати далі