Як приймати критику або любов до викриття

«Краще слухати викривання від мудрого, ніж слухати пісні дурних» (Еккл.7:5)

Напевно, більшість людей могли б погодитися зі мною, що один з найнеприємніших моментів у спілкуванні, те, що найбільше здатне нас ранити – це критика. Як тільки не називають цей випад у бік ближнього. Чоловіки використовують ненауковий термін «дружина пиляє». Дружини, зазвичай кажуть, чоловік знущається наді мною. Діти про своїх батьків – «вони мене вже добили». А підлеглий про своє начальство – «доконали». І усе це різні епітети одного слова – критика. У Біблії використовується дещо інше слово, все того ж значення – «викриття». А чи потрібна критика, як така, взагалі? Якщо потрібна, то яким чином цю критику приймати? Що Біблія каже про необхідність критики? Ці та інші питання будуть у центрі уваги нашої теми. Отже…

Історія Ахава. 853-й рік до Р. Х. Три роки, як не було війни між Сирією та Ізраїлем. Сирійський цар Венадад 2-й і ізраїльський цар Ахав, і ще 10 царів, уклали між собою тимчасовий мир. Єврейські 12 колін поділено на дві держави. Іудею править Іосафат, а Ізраїлем нечестивий цар Ахав. «Прожили три роки, і не було війни між Сирією й Ізраїлем. На третій рік Іосафат, цар Юдейський, пішов до царя Ізраїльського» (3Цар. 22:1,2). Цар Ахав збирається йти війною на Сирію і запрошує собі в союзники царя Іудейського: «І сказав він Іосафату: чи підеш ти зі мною на війну проти Рамофа галаадського? І сказав Іосафат царю Ізраїльському: як ти, так і я; як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні» (3Цар. 22:4).

Частина 1. Чи потрібне викриття? Чи корисна критика?

Почнемо з того, що в Біблії немає слова критика, але є, за значенням абсолютне те ж слово – «викриття». Викриття – критика в гріхах, у недоліках, вказівка на те, що треба змінити, – це Божий інструмент зміни людини, а іноді цілого народу, як це було з Ніневією, куди прийшов пророк Іона, щоб повідомити про неминучу загибель за гріхи. Ніневитян врятувало те, що вони прийняли критику, покаялися з постом і молитвою зверталися до Бога і Він простив їх гріхи. Так само, Бог викриває, тобто критикує цілі церкви. Особливо добре це видно в перших розділах останньої книги Біблії «Одкровення». Із семи церков, які втілюють собою церкви в різні епохи з різними проблемами, так або інакше критикуються усі церкви. Наприклад, звертаючись до Ефеської церкви, Бог критикує за втрату першої любові: «Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою» (Одкр. 2:4). І це найпряміша критика. Я знаю ситуації і досить не рідкісні, коли, наприклад, чоловік, будучи християнином п’є, а дружина приховує гріх замість того, щоб йти до пастора. Це сумний приклад, коли відсутність критики покриває гріх і руйнує сім’ю.

Що робить критика і чому вона така важлива? «Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою гріхи твої» (Пс. 49:21). Цитата дуже точно допомагає зрозуміти, що позитивного робить критика, – вона викриває гріх, можливо не лише гріх, але і недоліки. Викривання – означає винесення на світ Божий, допомога розплющити очі людині на її проблеми. А це, у свою чергу, має допомогти людині змінюватися в образ Божий. Питання, як змінюватися, коли тебе вже усі бояться викривати? А бояться тому, що в деяких людей зовсім не правильне сприйняття критики. Людина тонутиме у болоті своєї помилкової і гріховної самовпевненості. Таким чином, критика оберігає від падіння, від гріхів і біда тій людині, яка нехтує критикою: «І ти будеш стогнати після, коли плоть твоя і тіло твоє будуть виснажені, – і скажеш: “навіщо я ненавидів наставляння, і серце моє зневажало викривання, і я не слухав голоси вчителів моїх, не прихиляв вуха мого до наставників моїх: ледь не впав я у всяке зло серед зібрання і суспільства!”» (Пр. 5:11-14).

Історія Ахава. Царі збираються йти війною проти Сирії, але оскільки стоїть питання життя і смерті, треба звертатися до Бога. «І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь. І зібрав цар Ізраїльський пророків, близько чотирьохсот чоловік, і сказав їм: чи йти мені війною на Рамоф галаадський, чи ні? Вони сказали: йди, Господь віддасть його в руки царя» (3Цар. 22:5,6). Знаєте, чого боялися ці пророки, а таких пророків, які кажуть людям тільки приємні речі, і сьогодні цілком достатньо? Ці пророки боялися говорити пряму критику і, між іншим, ця критика була волею Божою. Виходить, парадокс, пророки, які в першу чергу повинні були казати критику, якраз її і не казали, замінюючи істину приємною брехнею, бо страшно не критику казати, якщо глибше поглянути на проблему, а страшна реакція на критику деяких людей, у даному випадку, самого царя.

Чи треба піддавати критиці ближнього якщо ми стикаємося з людиною, яка не уміє і не хоче приймати критику, наприклад християнин у церкві або ситуація, що частіше зустрічається, один з подружжя? Біблія каже нам, якщо ми мовчатимемо, тим більше, якщо йдеться про гріх, тоді ми можемо понести на собі гріх: «Не ворогуй на брата твого у серці твоєму; викрий ближнього твого, і не понесеш за нього гріха» (Лев. 19:17). Коли ми викриваємо – це є прояв любові: «Зле покарання – тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине» (Пр. 15:10). Бачите, людина, яка не приймає викриття, від цього і загине. А значить, тому, хто приймає викриття, правильна критика може врятувати життя.

Частина 2. Як правильно викривати?

Необхідності викривати ближнього, учить нас сам Христос: «Якщо ж згрішить проти тебе брат твій, піди і викрий його між тобою і ним одним. Якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого» (Мф. 18:15). Багато християн із цього приводу вважають, що викривати треба тільки того і тільки тоді, коли гріх спрямований конкретно проти мене, а якщо я бачу християнина, що грішить стосовно іншого або грішить не на мою адресу, то чого мені викривати його? Викриваючи, я рятую душу ближнього, свою душу і чистоту церкви, а ми усі єдині, бо ми духовна сім’я, та ще і Бога представляємо. Викривати треба, але як?

  1. Якщо ви любите людину, ви їй скажіть правду
  2. Якщо ви розумієте, що по волі Божої усе відбувається, і це не випадковість, що ви зараз побачили християнина, що він грішить, тоді ви скажіть йому правду.

А що ж Ахав?

Історія Ахава. Іосафат, цар Іудеї, відчувши щось недобре в цій одноголосно-солодко-нудотній позиції пророків, у стилі: «Усе і завжди у вас буде гаразд!» До речі, попутно, правильніше було б казати людині, – усе буде гаразд, якщо ти триматимешся за Бога, якщо зберігатимеш вірність Христу і акцент ставити на Богу, а не на «усе буде гаразд». «І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього, щоб нам запитати через нього Господа? І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе, – це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори, царю, так» (3Цар. 22:7,8). Зверніть увагу, Ахав, цар Ізраїльський, каже про те, що йому найбільше не подобається в пророку, – не говорить про царя добре, але викриває царя, тобто критикує. Виявляється, цар Ахав, дуже схожий і на нас, людей, які не люблять критику і так не люблять, що очі б наші не бачили і вуха не чули, правду про себе. Подивимося третій пункт нашого розділу.

1) Найважливішою у викритті є інтонація. Якщо ви говорите добрі речі з грубою інтонацією, ви зіпсуєте усе, пораните людину, швидше за все вона від вас не прийме критику. Згадую, як в одній з церков України один пастор так голосно і напористо проповідував, майже кричав, і так само говорив з людьми. І коли йому почали робити зауваження, він, вибачившись, пояснив, що до того, як стати пастором працював виконробом на будівництві і просто звик кричати. Тому усі, хто грубо критикує, не виправдовуйте себе вашою професією, важким дитинством і старою звичкою. Знаєте, про що йде мова, коли Біблія попереджає: «Батьки, не роздратовуйте дітей ваших, щоб вони не падали духом» (Кол. 3:21)? Причому, що цікаво, ця думка повторена двічі в Новому Завіті, у щойно наведеній цитаті і в посланні до Ефеської церкви 6:4, що підкреслює її важливість. Так от йдеться про грубу критику без дружнього тону, без поблажливості і любові. Вчіться правильному тону в будь-якій бесіді з усіма, хто вас оточує.

2) Коли викриваєте, неодмінно треба пам’ятати, що у вас у самих достатньо гріхів, це допоможе вам уникнути поверхнево зневажливого ставлення до того, то викривається: «Браття! Якщо і впаде людина в якийсь гріх, ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, пильнуючи кожний себе, щоб і ти не був спокушений» (Гал. 6:1). У цьому вірші закладено дві істини: По-перше, коли ви викриваєте, треба дивитися в себе, не забувати, що ви самі грішник. Якщо в цієї людини одні проблеми, то у вас інші, але в певному значенні ви рівні, бо як у неї так і у вас є гріхи. Ми всі пам’ятаємо цю знамениту Христову фразу: «Хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь» (Ін. 8:7). По-друге, Біблія каже, що треба викривати людину і робити це з лагідністю. Слово «лагідність» перекладається, як – м’якість, ласкавість, стриманість, спокій. Так, до речі, стосовно пасторів, є заповідь викривати строго, але перечитайте усю Біблію і ви побачите, що таке веління є тільки до пасторів: «Викривай їх суворо, щоб вони були здорові у вірі» (Тит. 1:13). Усі ж інші повинні викривати з лагідністю і упокорюванням.

Історія Ахава. Як би не хотілося цареві, але довелося звати пророка на ім’я Михей. Так і уявляю собі, що зараз у царя зіпсувався настрій. Саме так і відбувається з більшістю з нас при зіткненні критики. Вже хочеться встати і тихенько, або, як варіант, голосно, вийти, іноді навіть грюкнувши дверима. «Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, слова пророків одноголосно передвіщають цареві добре; нехай би і твоє слово було згідне зі словом кожного з них; проречи і ти добре. І сказав Михей: живий Господь! я проречу те, що скаже мені Господь» (3Цар.22:13,14).

Автор: Вадим Лисенко

Попередній запис

Боже щеплення

В одному з попередніх дописів ми вже з’ясували, що варто засуджувати певні вчинки конкретних людей, але не їх самих, бо ... Читати далі

Наступний запис

Як приймати критику або любов до викриття (продовження)

Горе вам, книжники і фарисеї, Джеймс Тіссо Частина 3. Неправильні реакції на критику Оскільки прийняття критики ... Читати далі