Як приймати критику або любов до викриття (продовження)

Горе вам, книжники і фарисеї, Джеймс Тіссо

Частина 3. Неправильні реакції на критику

Оскільки прийняття критики не таке вже просте питання, постараємося побачити, як абсурдно виглядає людина, яка не приймає критику. Почнемо з того, що Біблія дає точну характеристику тому, хто не вміє приймати критику: «Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий» (Пр. 15:5). Нерозумний – це той, хто не може, не хоче, хто уникає, хто не бажає приймати критику і викриття. Отже, як же люди неправильно реагують на критику. Умовно, поділимо неправильну реакцію на 4 категорії:

1) «Я більше ніколи/Я тепер завжди». ВЕДМІДЬ у клітці крутить головою. Критикуєш людину, зрозуміло, що вона переживає біль і з неї просто виривається те, що зараз відбувається в думці і серці, а що походить зрозуміло з фрази, яка зазвичай виходить з вуст критикованого: «Я більше ніколи не буду цим займатися!». Я пам’ятаю, як перший раз, у році 99-му, ми домовилися з братами, що усі, хто вчився проповідувати, залишаються після Богослужіння, щоб проаналізувати, які були недоліки. Один молодий брат, який після свого дебюту почувши на свою адресу критику, зблід і практично відразу ж сказав: «Я, напевно, більше ніколи не проповідуватиму». Відтоді минули роки і роки, а усе продовжую чути початок цієї фрази від різних людей, які отримують ще щадну порцію критики: «Я більше ніколи тепер не буду…» Чи, як варіант «я тепер завжди уникатиму робити те, за що мене критикують». Адже справедливо кажуть: «Ніколи не говори ніколи».

Історія Ахава. Царю Ахаву довелося вислухати правду про себе, про свій «успіх» у лапках. А на який успіх може розраховувати людина, яка грішить проти Бога? Що ж хотів почути цар від пророка, який каже правду і не боїться критикувати від імені Божого? «І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з однієї кімнати в іншу, щоб сховатися, і сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градона­чальника і до Іоаса, сина царя, і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його скудно хлібом і скудно водою, доки я не повернусь у мирі» (3Цар. 22:25-27).

2) Я уникаю того, хто мене критикує. ЇЖАЧОК. Коли чіпаєш це звірятко, воно відразу ховається, навіть не проаналізувавши хто перед ним знаходиться, чи мирно його чіпають чи ні? Їжачок просто ховається. При цьому ще показує колючки, якими він підкреслює, що не бажає мати справи з тим, хто його критикує. Їжачок так поводиться, бо колись його хотів з’їсти вовк або лисичка, але так звик до такої втечі в самого себе, що навіть коли його чіпає мирна дитина, якій тато приніс їжачка, він все одно ховається. Людина, яка ховається від критики, легко читана. Вона всім показує, що я слабенький, у мене немає сил переносити приниження і образу. Для такої людини критика сама по собі болісна, але вона багаторазово перебільшується, множиться її страхами. Тому, така людина просто тікає від болю і невтямки їй, що цей біль є правда. Таким чином, людина тікає від справжнього опису самої себе. А ще простіше, тікає від себе ж. Але, пробачте за банальність, від себе не втечеш. Так, така людина у відповідь не спричинятиме біль тому, хто її критикує, але вона грає в небезпечні ігри, якщо уникає критики, ризикуючи жити не змінюючись, деградуючи. Той, хто не здатен до змін, той обов’язково йде вниз.

3) Я злий і роздратований на того, хто мене критикує. БДЖОЛА. «Я б критика із задоволенням, прямо зараз би, просто убила» – каже наша плоть. Якщо бджолу чіпати, то вона тільки в цьому випадку кусається. Якщо усе життя мене критикували, а ще якщо батьки часто критикували не справедливо, або справедливо, але грубо, агресивно, то природно в людини зберігається страх і біль від критики. І, як наслідок, у того, хто отримує порцію критики, з’являється агресія. Так і уявляєш картину, коли ти критикуєш, викриваєш людину, а вона у відповідь наповнюється гнівом і агресією. І звучить питання: «А за що ж ти мене хочеш убити?» А за те, що ти мене принижуєш і відкидаєш. Адже переважна більшість злочинів, вбивств, розлучень, відбуваються на підставі того, що хтось когось принизив і отримав удар у відповідь. Одного разу дружина мене справедливо критикувала і на цю критику я відповів: «Приймаю, приймаю, хоча я зараз дуже злий». І ми по доброму разом розреготалися, напевно від того, що це була правда і вистачило сил сказати цій правді. А сміхом, ми разом злість відразу ж і зняли.

Історія Ахава. Ахав, за таку правду, яку прорік пророк, за викриття, яке, зверніть увагу, прийшло від Самого Бога, вирішує помститися. Дійсно, одна з реакцій на критику, на викриття – помста. Спричинити біль критикові, щоб знав, як… А біль від критики буває досить неприємним. Пам’ятаю, як одного разу дружина мене почала, причому спокійним тоном, викривати за якусь незначну побутову справу, але я був дійсно не правий, і критика була справедливою. Я сам був здивований реакції, яка просто таки вирвалася з мене: «Ну годі вже!» А потім сам подумав, а що годі? Якщо треба зробити зауваження, то його треба зробити. А якщо я не умію приймати критику, то цьому треба вчитися, тим більше з Богом це можливо!

4) Взаємне звинувачення. ГУСАК. Птах, який шипить, щоб розполохати усіх, хто являє загрозу. Якщо ти мене торкнеш, тоді і я тебе торкну, та ще і так торкну, що ти мене чіпати не захочеш. Як правило, якщо критикувати таку людину, у відповідь отримаєш шпильку в кращому разі, а то і нагадування, що гусак може укусити. Зазвичай такі люди починають говорити: «А ти сам на себе подивися!» «Хто б вже казав!» «Що ти мене критикуєш, якщо сам з недоліками?» Напад у таких людей як спосіб захисту. Якщо ти нападеш, то уникнеш болю від того, хто критикує. Така людина поводиться за принципом бджоли: «Я тебе так укушу боляче, щоб ти мене не чіпав більше». Давайте згадаємо, як відреагував Адам, коли вже передчував Боже викриття за те, що явно згрішив, переступивши Божу заповідь: «Адам сказав: жінка, яку Ти мені дав, вона дала мені від дерева, і я їв» (Бут. 3:12). Це було непряме звинувачення Бога.

Про всі ці типи захисту Христос каже, що люди не люблять навіть справедливе викриття ще з однієї причини, бо справи злі. Іноді людина не хоче викриття не лише, що це боляче, але й ще, що не хоче нічого змінювати у своєму житті, починає себе виправдовувати і звинувачувати іншого. «Бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі» (Ін. 3:20).

5) Виправдання. СТРАУС. Чому страус, бо ховається від справедливої критики. Як ми дорослі поблажливо слухаємо дитячі виправдання. Чому отримав дуже погану оцінку? – запитують батьки. – Я учив, – ця відповідь нічого не пояснює, але звучить, як класичне виправдання. І в день багато разів ми чуємо: я не встиг, не було можливості, не вийшло, набридло і т. ін. Ще один приклад згадаємо, коли Саул не послухався Бога і узяв із здобичі. Прийшов пророк його викривати і цар Ізраїльський відповів: «Коли прийшов Самуїл до Саула, то Саул сказав йому: благословенний ти у Господа; я виконав слово Господа. І сказав Самуїл: а що це за бекання овець у вухах моїх і мукання волів, що я чую? І сказав Саул: привели їх від Амалика, тому що народ пощадив кращих овець і волів для жертвоприношення Господу Богу твоєму; інше ж ми знищили» (1Цар. 15:13-15). Саул хотів підкреслити свою невинність. Він не приймав викриття і замість покаяння звучить жалюгідне і непереконливе виправдання.

Автор: Вадим Лисенко

Попередній запис

Як приймати критику або любов до викриття

«Краще слухати викривання від мудрого, ніж слухати пісні дурних» (Еккл.7:5) Напевно, більшість людей могли б погодитися зі мною, що один ... Читати далі

Наступний запис

Як приймати критику або любов до викриття (закінчення)

Частина 4. Як правильно приймати критику 1) «Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника ... Читати далі