Наслідки помилки «не судіть, щоб і вас не судили»

Без сумніву, церквою, гаслом якої був вислів: «не судіть, щоб і вас не судили», була церква в Коринфі. У цій церкві творився такий хаос, що важко навіть уявити! Починаючи з того, що вірні позивалися один до одного (1Кор. 6:1-8), збираючись, багато хто напивався і обжирався на Вечері Господній, і це призводило до безладу (1Кор. 11:20-34), закінчуючи тим, що в церкві процвітало псевдовчення (1Кор. 15:12-34), члени церкви жили в гріху (наприклад, хтось спав зі своєю мачухою (1Кор. 5:1-6)). Це була церква, в якій нічиї дії не засуджувалися. Без сумніву, коли вони збиралися разом, то вони казали: «Адже ми маємо бути єдиними, тому не судіть гріхи інших, а дивіться на себе, і до чужих не дістанетеся. Адже ми повинні любити один одного, а не судити!» Ми повинні молитися за людей і любити їх, але сьогодні любов стає тотожна толерантності. Багато церков і християни сьогодні прийняли це хибне гасло і воно осквернило їх вчення і мислення. І тепер будь-яке псевдовчення і гріх, що з’являється в церкві, не судиться ніким. Проте Павло пише до них: «Бо що мені судити і зовнішніх? Хіба не внутрішніх ви судите? А зовнішніх судить Бог. Отже, вилучіть розпутного від вас самих» (1Кор. 5:12,13).

ВІЛ у церкві

Коли ВІЛ (вірус імунодефіциту) проникає в тіло, то він знищує систему захисту – імунітет і будь-які чужорідні організми можуть проникати всередину і розмножуватися в ньому, таким чином руйнуючи тіло. Сьогодні в церкву проникає ВІЛ, під назвою «Не судіть, щоб і вас не судили». Прикриваючись любов’ю (яка, насправді, є нічим іншим, як толерантністю), ця хвороба лютує в розумах багатьох християн і руйнує церкви. І тепер, кожному, хто заїкнеться про критику чийогось вчення або дій, затуляють рот, кажучи: «Ми повинні любити їх, а не судити. Не суди іншого за те, що він грішить не так, як ти».

Але яка ж це любов? Дейв Хант, міжнародний експерт з культів і «Нью Ейдж», сказав: «Що сказав Христос? Кого Я люблю, того караю. Якщо ви любите когось, то ви досить стурбовані тим, щоб виправити їх. Справжня любов говорить правду. Це була б не любов, якби я був лікарем, і ви прийшли до мене з апендицитом, але я, знаючи, що ви помрете, якщо не ляжете на операційний стіл впродовж наступних 30 хвилин, не захотів би вас засмучувати і руйнувати вашу Я-концепцію, кажучи вам правду. Сказавши вам, що висока температура – це нормально, я був би вам не другом, і це була б не любов. Насправді я вбивав би вас!»

Якщо ваша дитина знаходить люки на дорозі і стрибає по них, то, якщо ви її любите, то будете стурбовані тим, щоб виправити її. Нікому не спаде на думку відповісти: «Ну, я люблю її, тому не хочу засмучувати своїми словами». Але як виправити такий вчинок або сказати, що людина в небезпеці, якщо ми не можемо судити про її дії?

Якщо ми не можемо судити взагалі, то нам просто треба викинути половину Писання, яка закликає нас до викриття братів або відкидання псевдовчення, бо для виконання їх ми повинні судити!

Єретичне євангеліє

Що таке благодать? У чому вона полягає? Сьогодні можна почути таке євангеліє: «Ти такий класний! Ти такий красивий! Кожна твоя клітина – як космічний Шатл! Ти просто шедевр, і Бог тебе полюбив і помер за тебе, прийми Його як свого Спасителя! У Нього на твоє життя грандіозні плани!» І людина думає: «Чудово! І я себе люблю, і в мене на моє життя грандіозні плани. Не зовсім зрозуміло, від чого мене рятувати, але нічого, я вийду, скажу якісь слова, і мене приймуть у цей клуб хороших людей під назвою «церква»!» Проте, таке «євангеліє» відправляє в пекло! А де покаяння? Адже якщо немає покаяння, то немає і прощення гріхів, а раз так, то немає і спасіння. Але сьогодні це «євангеліє» можна почути дуже голосно в багатьох церквах! Євангеліє без викриття і покаяння. А як проповідувати людям, що вони грішники, не судячи їх? Говорячи їм, що вони грішники, ми їх судимо! У чому суть благодаті? Уявіть собі суд. На цьому суді суддя каже підсудному: «Крав – винен смерті, брехав – винен смерті, перелюбствував – винен смерті» і так далі. У підсудного немає шансів, він приречений. І тут суддя встає, знімає свій суддівський одяг, підходить до підсудного і каже: «Давай я займу твоє місце і помру замість тебе». Це і є благодать і добра звістка, що полягає в тому, що Бог полюбив цей світ і віддав Свого Сина, щоб ніхто не загинув, але мав життя вічне. І сьогодні Він простягає руку до кожної людини і пропонує їй благодать – те, чого вона не заслуговує! Слава Христу за Його милість і любов до нас, яких ми не гідні! Тепер ми повинні йти і викривати світ у гріху, кажучи їм: «Покайтеся і наверніться» (Діян. 3:19). Але в чому каятися, якщо людина не відчуває провини? У чому каятися, якщо про гріх і покаяння не говориться, бо ми не повинні судити? Нехай благословить вас Бог розсудливістю, як тих християн у Верії, які щодня розбирали слова Павлові, чи точно це так (Діян. 17:11-12).

Автор: Володимир Сілєнок

Попередній запис

Чи повинні ми судити?

Христос сказав: «Не судіть, щоб і вас не судили». Сьогодні ця фраза є дуже популярною як серед християн, так і ... Читати далі

Наступний запис

Як перестати розчаровуватися в людях?

Люди полюбляють прості, стислі відповіді на так звані «злободенні» питання. Як наприклад, на питання, що міститься в заголовку допису. І ... Читати далі