Божа електричка

Впродовж декількох років я відвідував лекції з письменницької майстерності в університеті Чикаго. Університет знаходиться в південній частині міста. Добирався я туди електричкою і автобусом.

В електричці можна познайомитися з представниками усіх соціальних груп міста. На моїй зупинці англійську мову заглушали іспанські, польські і грецькі слова. З цим натовпом я їхав у центр міста. Там до нас підсаджувалися добре одягнені клерки. Але і клерки, і інші «народи світу» покидали вагон ще до того, як я доїжджав до своєї зупинки. У вагоні починали з’являтися чорні обличчя. Разом з чорношкірими я перетинав спочатку заможні райони, потім райони бідні і нарешті потрапляв у «пояс убогості».

Я дивився на церкви, що мелькали за вікном електрички. У районах, де жили іноземці, переважали католицькі церкви. Це були міні-собори, зведені в європейському стилі з гостроверхими куполами і дзвіницями. У афро-американських районах церкви носили екзотичні назви – Сучасна місіонерська церква землі Беула, Церква Божа Святого Духа і братерства в Христі, Баптистська церква «Імені Води з каменю». Неподалік від університету Чикаго стояв величний готичний собор, побудований сімейством Рокфелерів.

В університеті я вивчав творчість Еліота, Одена, Серена К’еркегора, Джона Донна, японського новеліста-християнина Сусако Ендо. Після занять я виходив з-під величних сірих склепінь і вирушав у зворотну путь. Спочатку через нетрі… і далі.

Знову і знову мене вражала широта християнської віри. У ній досить величі і глибини, щоб надихнути таких мислителів, як Джон Мільтон і Джон Донн, Лев Толстой і Томас Еліот, творчість яких студенти-агностики вивчають до цього дня. Але спочатку Євангеліє було дане простим селянам. Схоже, що деякі із засновників нашої релігії не уміли читати і писати. Сам Ісус не залишив нам жодного рядка, написаною Його власною рукою.

Дорога в університет і назад відкрила мені дві грані церкви. І вони обидві потрібні мені. Баптистська церква «Імені Води з каменю» показує мені просту красу Євангелія, яке доступне розумінню кожного чоловіка, кожної жінки. Я вчуся шукати Духа Святого, Який досі перебуває на землі. У той же час я бачу велику таємницю, яку намагалися розгадати К’еркегор і Ендо, але упокорено визнали, що жоден з нас не здатний до кінця осягнути звістку про хрест і Божу благодать.

Цю істину визнавав і Блез Паскаль: «Інші релігії, релігії язичницькі, популярніші, бо вони складаються із зовнішніх проявів. Вони хороші для неосвічених людей. Суто інтелектуальні релігії підходять для освічених, але даремні людям простим. Тільки християнська релігія придатна для усіх, бо складається з проявів як зовнішніх, так і внутрішніх. Вона підносить простих людей до високих істин і упокорює гордих через зовнішні свої прояви. Вона не буде досконалою без двох цих своїх сторін, бо простаку треба зрозуміти дух букви, а освіченому – підпорядкувати букві свій дух».

Можна сказати словами апостола Павла: «Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне» (1Кор 1:27). Поза сумнівом: Бог обрав декілька рідкісних людей, таких, як сам апостол Павло. Але навіть цей найбільший інтелектуал упокорився, зустрівшись віч-на-віч з Богом. Церква, Божа церква, досить велика і досить мала для того, щоб піднести упокорених і упокорити гордівників.

Попередній запис

Божий травмпункт

Травмпунктів стає все більше. Їх можна знайти в «спальних» районах, у великих магазинах – де їх тільки не відкривають. Це ... Читати далі

Наступний запис

Божа сім'я

Про цей образ церкви мені говорити легко, бо він не раз згадується в Біблії. Я думаю, що уявлення про церкву ... Читати далі