Ознака зрілості

А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло. Євр. 5:14

Святість – це не розкіш для обраних, це обов’язок для тебе і для мене. Мати Тереза

Люди, що досягли повного віку, – це люди зрілі не фізично, але духовно. Фізично ми народжуємося немовлятами, а потім зростаємо і стаємо дорослими. Так само ми народжуємося немовлятами духовно і повинні зростати в повний вік, у міру Христову. Між цими двома віками є суттєва різниця. Фізична зрілість з’являється з часом. Ви колись бачили, щоб дворічне немовля було ростом у шість футів? Такого зросту досягають у п’ятнадцять-двадцять років. Проте духовний зріст з’являється не з часом. Ви колись зустрічали вірних, які будучи один рік у Христі, зріліші, ніж ті, хто був врятований двадцять років тому?

Як написано в Посланні до Євреїв (5:14), ознака зрілості – це здатність внутрішніх почуттів точно розрізняти, що істинне добро, а що зло.

Важливо зауважити, що у вашого серця є п’ять органів чуття, так само як у тіла. Це очевидно упродовж усього Писання. «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь» (Пс. 34:9). В одному вірші говориться відразу про два почуття.

Ісус одного разу сказав безлічі людей: «Хто має вуха, нехай слухає!» (Мт. 11:15). Серед людей, що слухали Його, майже усі мали фізично здорові вуха, але Він говорив про внутрішні вуха.

Ісус вчить людей на березі моря, Джеймс Тіссо

Павло цитував звернення Бога до Ізраїлю: «…не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму» (2Кор. 6:17). Той же апостол написав, що Бог «запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!» (2 Кор. 2:14).

Усі п’ять органів чуття перераховано тільки в цих чотирьох віршах!

Розрізнення

Як нам зберігати себе від того, щоб не плутати добро із злом, особливо в час, коли обман посилюється? Як нам не потрапити в пастку, в яку потрапила Єва, повіривши, що зло може бути хорошим, приємним і мудрим? Відповідь – через розрізнення. Як же нам розвинути його в собі? Через справжній благочестивий страх.

Пророк Малахія передбачив, що в останні часи буде дві групи вірних – ті, хто боїться Бога і ті, хто не боїться. У скрутні часи люди, що не мають страху Божого, скаржитимуться, бурчатимуть і порівнюватимуть себе з іншими. Їм не сподобається те, що потрібно служити Богові, але при цьому страждати через гоніння, лиха і негоди, тоді як нечестиві, що не мають стосунків з Богом, процвітатимуть.

Ті, що бояться Бога, проходитимуть ті ж труднощі, але інакше. Вони говоритимуть про добрість Божу. Вони вступлять у битву з негодою, вірячи в те, що Він говорить про їх важкі обставини. Вони будуть більш зосереджені на Божих бажаннях, планах і Царстві, ніж на своєму тимчасовому дискомфорті. Вони знають про Його вірність, вони утверджені в ній. Їх ставлення буде таким: «Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!» (Авв. 3:17-19).

Бог сказав Ізраїлю через пророка Малахію, що Він зробить його Своїм особливим скарбом. (Пам’ятайте, як Павло говорить про «особливі посудини» в 2-му Тимофія 2:21) Малахія попередив, що буде однією з найчудовіших переваг для тих, що бояться Бога: «І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому» (Мал. 3:18). Іншими словами, ці вірні не плутають нехороше з хорошим.

У попередньому розділі ми визначили параметри Божої добрості – достаток, що перевищує те, про що ми просимо і подумуємо. Для однієї людини достаток може стати причиною падіння, для іншої – великою можливістю. Якщо достаток для вас мета, то ви поза сумнівом потрапите в ту ж пастку, куди потрапили Єва, Каїн, Валаам, Корей, Ґехаз, Юда, Олександр-мідник, Лаодикійська церква і безліч інших. Проте якщо ваша головна мета – догоджати Богові, у вас буде здатність розрізняти між добром і злом, у вас буде здатність правильно поводитися зі своїм достатком.

У розрізненні ховається секрет – міра нашої можливості розрізняти пропорційна страху Божому в нас. Я хочу підкреслити це: чим більше в нас страху Божого, тим більше ми здатні мудро розрізняти. На початку свого царювання Соломон змолився: «Дай же Своєму рабові серце розумне,… щоб розрізняти добре від злого» (3Цар. 3:9).

Соломон царював з приголомшливою мудрістю. У роки, коли він йшов за Господом, він написав: «Якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання» (Пр. 2:3-5).

Проте щойно Соломон втратив страх Божий, він розбестився і перестав розрізняти добро і зло. Усе для нього стало «метушня» і «томління духу». Уся Книга Екклезіястова – це картина збентеженої, збитої з пантелику людини, що втратила страх Божий, а згодом і своє розрізнення. Він перебував у сумному стані розуму. За роки служіння моє серце багато разів тужило про лідерів і вірних, які на моїх очах втрачали страх Божий, піддавшись обману через те, що втрачали розрізнення.

Як вже було сказано вище, благочестивий страх мотивує нас співпрацювати з Божою благодаттю, щоб очистити себе від бруду. Цікаво, що наше розрізнення залежить від благочестивого життя. Проте ми бачимо святість як структуру, що підтримує рішення в житті, будь то кар’єра, стосунки, фінанси, соціальні можливості і будь-які інші сфери.

Передусім ми повинні пристрасно прагнути мати страх Божий. Якщо він стане нашим пріоритетом, достаток не обдурить нас. Написано: «Хто надію кладе на багатство своє, той впаде». (Пр. 11:28). Але в тій же книзі сказано: «…я розумзо мною багатство та слава» (Пр. 8:14,18). І ще написано: «Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя» (Пр. 22:4). Істинні багатства – це ресурси, які дозволять вам виконати справу, для якої Бог поставив вас. Вона неодмінно включає вплив на інших людей, іншими словами, це і є будівництво Його Царства.

Кожен ранок важливо ставити собі питання: я сьогодні рухомий страхом Божим або прагненням до достатку? Якщо ваша мета – благочестивий страх, він захищатиме вас і не дасть обманутися злом заради здобуття чогось хорошого.

Я б хотів уточнити: ресурси, багатство, добробут і достаток – усе це добре. Але якщо вони стають метою, вам бракуватиме розрізнення, щоб бачити, чи не злі це засоби для досягнення добра. Одна біблійна історія допоможе пояснити, як це діє.

Попередній запис

Більше ніж Даниїл

Тепер, розуміючи усе це, прочитаємо Ісусові слова: «...Між народженими від жінок нема більшого понад Івана» (Лк. 7:28). Це означає, що ... Читати далі

Наступний запис

Чи настав час отримувати?

В Ізраїлі було прийнято приносити пожертвування або дар пророкові. Ще молодим майбутній цар Саул і його слуга шукали ослиць свого ... Читати далі