А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло. Євр. 5:14
Святість – це не розкіш для обраних, це обов’язок для тебе і для мене. Мати Тереза
Люди, що досягли повного віку, – це люди зрілі не фізично, але духовно. Фізично ми народжуємося немовлятами, а потім зростаємо і стаємо дорослими. Так само ми народжуємося немовлятами духовно і повинні зростати в повний вік, у міру Христову. Між цими двома віками є суттєва різниця. Фізична зрілість з’являється з часом. Ви колись бачили, щоб дворічне немовля було ростом у шість футів? Такого зросту досягають у п’ятнадцять-двадцять років. Проте духовний зріст з’являється не з часом. Ви колись зустрічали вірних, які будучи один рік у Христі, зріліші, ніж ті, хто був врятований двадцять років тому?
Як написано в Посланні до Євреїв (5:14), ознака зрілості – це здатність внутрішніх почуттів точно розрізняти, що істинне добро, а що зло.
Важливо зауважити, що у вашого серця є п’ять органів чуття, так само як у тіла. Це очевидно упродовж усього Писання. «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь» (Пс. 34:9). В одному вірші говориться відразу про два почуття.
Ісус одного разу сказав безлічі людей: «Хто має вуха, нехай слухає!» (Мт. 11:15). Серед людей, що слухали Його, майже усі мали фізично здорові вуха, але Він говорив про внутрішні вуха.

Павло цитував звернення Бога до Ізраїлю: «…не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму» (2Кор. 6:17). Той же апостол написав, що Бог «запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!» (2 Кор. 2:14).
Усі п’ять органів чуття перераховано тільки в цих чотирьох віршах!
Розрізнення
Як нам зберігати себе від того, щоб не плутати добро із злом, особливо в час, коли обман посилюється? Як нам не потрапити в пастку, в яку потрапила Єва, повіривши, що зло може бути хорошим, приємним і мудрим? Відповідь – через розрізнення. Як же нам розвинути його в собі? Через справжній благочестивий страх.
Пророк Малахія передбачив, що в останні часи буде дві групи вірних – ті, хто боїться Бога і ті, хто не боїться. У скрутні часи люди, що не мають страху Божого, скаржитимуться, бурчатимуть і порівнюватимуть себе з іншими. Їм не сподобається те, що потрібно служити Богові, але при цьому страждати через гоніння, лиха і негоди, тоді як нечестиві, що не мають стосунків з Богом, процвітатимуть.
Ті, що бояться Бога, проходитимуть ті ж труднощі, але інакше. Вони говоритимуть про добрість Божу. Вони вступлять у битву з негодою, вірячи в те, що Він говорить про їх важкі обставини. Вони будуть більш зосереджені на Божих бажаннях, планах і Царстві, ніж на своєму тимчасовому дискомфорті. Вони знають про Його вірність, вони утверджені в ній. Їх ставлення буде таким: «Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!» (Авв. 3:17-19).
Бог сказав Ізраїлю через пророка Малахію, що Він зробить його Своїм особливим скарбом. (Пам’ятайте, як Павло говорить про «особливі посудини» в 2-му Тимофія 2:21) Малахія попередив, що буде однією з найчудовіших переваг для тих, що бояться Бога: «І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому» (Мал. 3:18). Іншими словами, ці вірні не плутають нехороше з хорошим.
У попередньому розділі ми визначили параметри Божої добрості – достаток, що перевищує те, про що ми просимо і подумуємо. Для однієї людини достаток може стати причиною падіння, для іншої – великою можливістю. Якщо достаток для вас мета, то ви поза сумнівом потрапите в ту ж пастку, куди потрапили Єва, Каїн, Валаам, Корей, Ґехаз, Юда, Олександр-мідник, Лаодикійська церква і безліч інших. Проте якщо ваша головна мета – догоджати Богові, у вас буде здатність розрізняти між добром і злом, у вас буде здатність правильно поводитися зі своїм достатком.
У розрізненні ховається секрет – міра нашої можливості розрізняти пропорційна страху Божому в нас. Я хочу підкреслити це: чим більше в нас страху Божого, тим більше ми здатні мудро розрізняти. На початку свого царювання Соломон змолився: «Дай же Своєму рабові серце розумне,… щоб розрізняти добре від злого» (3Цар. 3:9).
Соломон царював з приголомшливою мудрістю. У роки, коли він йшов за Господом, він написав: «Якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання» (Пр. 2:3-5).
Проте щойно Соломон втратив страх Божий, він розбестився і перестав розрізняти добро і зло. Усе для нього стало «метушня» і «томління духу». Уся Книга Екклезіястова – це картина збентеженої, збитої з пантелику людини, що втратила страх Божий, а згодом і своє розрізнення. Він перебував у сумному стані розуму. За роки служіння моє серце багато разів тужило про лідерів і вірних, які на моїх очах втрачали страх Божий, піддавшись обману через те, що втрачали розрізнення.
Як вже було сказано вище, благочестивий страх мотивує нас співпрацювати з Божою благодаттю, щоб очистити себе від бруду. Цікаво, що наше розрізнення залежить від благочестивого життя. Проте ми бачимо святість як структуру, що підтримує рішення в житті, будь то кар’єра, стосунки, фінанси, соціальні можливості і будь-які інші сфери.
Передусім ми повинні пристрасно прагнути мати страх Божий. Якщо він стане нашим пріоритетом, достаток не обдурить нас. Написано: «Хто надію кладе на багатство своє, той впаде». (Пр. 11:28). Але в тій же книзі сказано: «…я розум… зо мною багатство та слава» (Пр. 8:14,18). І ще написано: «Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя» (Пр. 22:4). Істинні багатства – це ресурси, які дозволять вам виконати справу, для якої Бог поставив вас. Вона неодмінно включає вплив на інших людей, іншими словами, це і є будівництво Його Царства.
Кожен ранок важливо ставити собі питання: я сьогодні рухомий страхом Божим або прагненням до достатку? Якщо ваша мета – благочестивий страх, він захищатиме вас і не дасть обманутися злом заради здобуття чогось хорошого.
Я б хотів уточнити: ресурси, багатство, добробут і достаток – усе це добре. Але якщо вони стають метою, вам бракуватиме розрізнення, щоб бачити, чи не злі це засоби для досягнення добра. Одна біблійна історія допоможе пояснити, як це діє.