Що таке щастя? – думка психолога
Що таке щастя? Це питання для мене було таким загадковим тривалий час. У дитинстві було щастям, коли мама вдома, або коли телевізор можна дивитися скільки хочеться. Я б сказала, що тоді це було, швидше, про отримання задоволення.
Поки я росла, уявлення про щастя, звичайно, змінювалося. Спочатку здавалося, що от закінчу школу – от тоді заживу! Потім – коли я вийду заміж – от вже буде щастя. Тобто це було щастя, відкладене на потім.
І в якийсь момент я виявила, що можна довго чекати щастя, але при цьому не переживати цього почуття. Тоді я задалася питанням: “Як би от вже зараз у цьому щасті виявитися?” У пошуку відповіді мені дуже допомогла одна книга. Не пам’ятаю ні назви, ні автора, у пам’яті залишилося тільки те, що книга була присвячена вдячності.
У цій книзі запитували в досить відомих людей (їх було близько 50) про те, що означає в їх житті вдячність. І мене це уразило до глибини душі. По-перше, я не завжди замислювалася, наскільки я вдячна. Я стала за собою спостерігати і виявила, що цьому умінню ще потрібно повчитися. А по-друге, ця книга уразила тим, що слова людей, які описують вдячність, просто випромінювали щастя.
І ця моя думка, це моє спостереження згодом підтвердилися. Коли до нас в інститут приїжджав відомий християнський психолог з Німеччини Вернер Май і три дні читав лекцію про щастя для студентів і викладачів, то він нам сказав, що шлях до щастя лежить через вдячність.
Для мене зараз дуже важливе досягнення (і це дійсно досягнення, тому що було витрачено багато сил і часу) – це те, що я вчуся бути вдячною за кожен момент мого життя, бо він неповторний, він унікальний. Так, я все ще в процесі, поки я не можу сказати, що цей шлях навчання вже закінчений.
Кожен момент нашого життя настільки наповнений любов’ю, якщо вміти це відчувати і помічати. Чи сніг падає або дощ, чи птахи співають або тиша, чи діти сміються або бабуся плаче – у кожній миті є щось таке важливе, незвичайне, цінне, за що хочеться дякувати. І коли це виходить, то відчуття щастя просто відвідує – і все.
Начебто я нічого спеціально не роблю, просто дякую. Здавалося б – просто! Але відчуття щастя з’являється, і воно може достатньо довго мене супроводжувати, поки я знаходжуся в цій вдячності.
Щойно я переходжу в інше: “Ой, щось замале, не те, не так, хотілося б більше, а можна було б і трохи краще” – усе, про щастя вже говорити не доводиться. А коли дякую, то це добре відчуття просто переповнює. І жодних спеціальних умов для цього не потрібно!
Ольга Краснікова
Батьківська любов допомогла мені почуватися в житті щасливою
Я переконана, якщо дитина виховувалася в атмосфері радості і любові, то, ставши дорослою, вона ніколи не озлобиться, що б не сталося в її житті. Але мені здається, що сучасне суспільство орієнтує людей не на щастя, а на безперервне споживання радості, тобто на дозвільне ставлення до життя. А щастя – уміння самому знайти радість в усьому, іноді навіть всупереч обставинам. Багато років тому в селі, де виріс мій чоловік, я познайомилася з однією бабусею. Вона пережила голод тридцятих років, війну, післявоєнну розруху – але який же в неї був світлий погляд! Досі пам’ятаю, як вона дивилася на небо, на сонце і посміхалася своїм беззубим ротом. А потім бачила її невістку – молоду, здорову, красиву, але всім невдоволену, на весь світ озлоблену. І не раз зустрічала я людей зовні благополучних, але постійно ниючих, на всіх скривджених – спілкуватися з ними було неможливо. Вони вважали, що весь світ їм винен. При такому ставленні до життя людина ніколи не буде щасливою. А є люди, які щасливі просто тому, що в них руки-ноги на місці і вони можуть бачити сонце.
Коли я вчилася в другому класі, паралізувало бабусю. Сім років вона лежала, ми жили в тісноті, я всі ці роки спала на підлозі, але все одно в мене було щасливе дитинство – батьки любили мене, і я це відчувала. Саме батьківська любов допомогла мені в подальшому житті пережити страшні втрати найближчих людей. Ніхто не прагне до страждань, навіть Спаситель просив Отця, якщо можливо, пронести повз Нього чашу страждань. Але людина, яка ніколи не страждала, не здатна співпереживати іншим, відчувати чужий біль. Егоїсти ми! Напевно, тому Господь попускає страждання. Не раз бачила, як після страждань люди ставали чистіше, світліше. Мало хто може, як архієпископ Лука (Войно-Ясенецький), сказати: “Я полюбив страждання” (так його книга називається), – але якщо їх приймати без нарікання, вони очищають душу.
Марія Городова, журналіст
Щастя – це любити і бути любимим
У дитинстві мені попалася на очі листівка-фотографія з тих, якими торгували інваліди в потягах у сорокові роки. На ній були зображені хлопець і дівчина, які трималися за руки, і внизу напис: “Як добре любити і бути любимим!” Я, підліток, тоді подумав: “Ось це і є справжнє щастя!” Тепер мені п’ятдесят, а я і зараз думаю так само.
Проте не потрібно розуміти ці слова занадто вузько. Ситуація “Любити і бути любимим!” наполовину вже всіма нами досягнута. Кожного з нас любить Господь. Але одні навіть не чули про Божу любов, або чули, але не вірять у неї, бо не вірять у Бога. Другі знають про неї, але ніяк не відчувають. Треті – знають і відчувають. Ось ці люди і щасливі справжнім щастям. Бо, відчувши Божу любов, ти не зможеш не відповісти на неї любов’ю. І все наше духовне життя в Церкві: служби, молитви, пости, таїнства – спрямоване до того, щоб очистити серце і зробити його здатним відчувати цю любов і відповісти на неї любов’ю до Бога і, звичайно, до ближнього, бо одного без другого не буває.
протоієрей Ігор Гагарін
Істинне щастя
Бачте, щастя не залежить від достатку. Щастя залежить від дещо іншого… глибшого. І Біблія говорить у книзі пророка Ісаї: “Нечестивим же немає миру” (Іс. 48:22).
Мене не цікавить наскільки багатим і могутнім ти стаєш, у твоєму серці не буде миру, якщо ти не знаєш Бога. Слово “нечестивий” по суті навіть не означає, що ти коїш злі вчинки, це означає що ти далекий від Бога.
Біблія каже: “А нечестиві – як море схвильоване” (Іс. 57:20). Ви колись дивилися на море? Бачили яке воно неспокійне? Хвилі накочуються на берег і відкочуються назад, накочуються і відкочуються. Біблія каже – це серце людини, яка не знає Христа. Таке серце не має спокою.
Біблія каже: “Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне” (Гал. 6:7). Але Біблія також каже: “Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито” (Пс. 31:2). Слово “блаженний” означає “щасливий”. Коли твоє беззаконня відпущене і твої гріхи покриті кров’ю Христовою, це і є щастя.
І це радість. І це мир. І Бог може прощати гріх через хрест Христовий. Бог послав Свого Сина – Господа Ісуса Христа померти на хресті, і Він поклав на нього всі твої гріхи. Ісус поніс на Собі гріхи, став козлом відпущення, це Він заплатив за твої гріхи, і тому Бог каже: “Я тебе люблю, Я можу тебе простити. Є надія, є радість, є мета, є сенс. Бо Він живий”. Я можу зустріти завтрашній день, я бажаю його, коли я бачу Христа лицем до лиця.
А ти? Чи живе Він у твоєму серці? Чи бажаєш ти цієї надії, цього миру, цієї радості, чи хочеш ти знати, що твої гріхи простили, чи хочеш ти знати, що йдеш на небеса? Ти можеш набути цього сьогодні.
На підставі Божого слова я можу обіцяти тобі це. Ти не отримаєш вічного життя після того, як помреш, ти отримаєш його прямо сьогодні, тут і зараз.
Біллі Грем
