Висновок

Висновок наступний: лише ті, хто живе свято, можуть побачити Бога – можуть увійти до Його присутності. Ісус сказав максимально ясно: «Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!… Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об’явлюсь йому Сам» (Ів. 14:19,21).

Слово «об’явлюсь» означає «зробити явним і очевидним для очей і розуму, показати ясно». Згідно з «Повним словником» (The Complete Word Study Dictionary) грецьке слово emphanizo означає «зробити явним, представити перед очима, показати». Його значення розкривається ще більше в застосуванні до людини, що «дозволила близько пізнати себе і зрозуміти».

Ісус сказав, що Він явить Себе тільки тим людям, які дотримують Його заповіді. Саме ті, хто побачить Його, увійдуть до Його присутності і таким чином близько дізнаються Його. Цей привілей обіцяний не усім вірним, але лише тим, хто прагне коритися Його Слову, хто шукає святості.

У 1980-х роках мене попросили зустріти старшого пастора найбільшої у світі церкви. Його звуть д-р Девід Йонгі Чо, він із Сеула, Південна Корея. У той час у його церкві було 750 тисяч людей. Я також мав возити його з готелю на богослужіння. Я став християнином лише кілька років тому, і для мене це був величезний привілей.

Девід Йонгі Чо

Д-р Чо приїхав і узяв із собою близько п’ятнадцяти бізнесменів зі своєї церкви. Старший з них підійшов до мене в день зборів і сказав: «Містер Бівере, адже це ви сьогодні відвезете доктора Чо на богослужіння, вірно?»

«Так, вірно», – відповів я.

З урочистим виглядом він сказав: «Містер Бівере, мені треба вам сказати щось важливе. По-перше, не розмовляйте з д-ром Чо по дорозі в церкву. Він не любить розмовляти перед служінням». Це було не єдине розпорядження, але одне з головних.

Того вечора я поїхав за гостями в готель і там чекав їх у машині. Коли вони вийшли, супроводжуючі д-ра Чо відкрили для нього двері автомобіля, д-р Чо сів на переднє пасажирське крісло поряд зі мною, і присутність Божа наповнила машину. Це було неймовірно. Божа велич і любов були настільки реальними і очевидними.

Поки я їхав, сльози текли по моєму обличчю, хоча я не великий любитель поплакати. На половині шляху ми зупинилися біля світлофора, і я вже не міг стримувати себе. Я зробив те, що мене просили не робити. Я шанобливо сказав своєму пасажирові: «Д-ре Чо, Господь є присутнім у цьому автомобілі».

Він подивився на мене і сказав: «Так, я знаю».

Я багато часу провів з цим чоловіком під час його візиту. Ми разом грали в гольф. Я возив його на різні зустрічі, обідав з ним, відвозив його в аеропорт. У кожній ситуації, незалежно від того, чи був він серед людей або ні, д-р Чо був благочестивим, ввічливим, щирим і скромним у стосунках і вчинках.

Я думав над тим, скільки годин на день він проводив з Господом. Було ясно, чому присутність Божа була такою сильною в його житті. Він дійсно наслідував Ісусові слова.

Я часто переживав присутність Господню схожим чином на богослужіннях, під час молитви, читання Слова Божого або за якимись звичайними справами. Я розумію, чому Мойсей усе залишив заради цієї прекрасної присутності. У моєму житті бувають такі сезони, коли Його присутність десь далека, іноді це наслідок того, що я не дотримую Його слова. А іноді це час випробувань. Я розумію, що останнє неминуче, але перше можна запобігти.

Його з’явлення означає не лише «бачити», ми також отримуємо усе, що несе із собою Його присутність. З’явитися означає перенести щось з невидимого у видиме, з нечутного в чутне, з невідомого у відоме. Це коли Бог дає нам пізнати Себе нашими розумом і почуттями. Він дає близьке розуміння, знання і проникнення в Нього і Його шляхи. Автор Послання до Євреїв описував людей, що отримали такий привілей, як ті, що «…скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого» (6:4). Не дивлячись на те, що Його явна присутність доступна кожній Божій дитині, лише ті, хто слухається Його слів (ходять в істинній святості), отримують такий привілей.

Павло цитує чутні слова Божі до Мойсея. Ці твердження – незмінна істина, яка проходить не лише через Старий Заповіт, але і через Новий. Вона звернена до людей, що вже належать Йому: «Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму» (2Кор. 6:17).

Це ясно. Для того, щоб Бог міг прийняти нас у Своїй присутності, необхідно виконати умову, – автоматично це не відбувається. Ми повинні виконати Його прохання перш, ніж Він подарує нам аудієнцію з Ним. Слова Павла в точності співпадають із словами Ісуса. От як цей вірш звучить у перекладі The Message: «…Отже, залиште розбещеність і компроміс; залиште заради доброго», – каже Бог. «Не зв’язуйтеся з тими, хто оскверняє вас. Я хочу всіх вас для Себе»» (пер. з англ.).

Потім Павло дає нам конкретну відповідь на обіцянку Божу: «Очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!» (2Кор. 7:1).

Ми знову бачимо, що мета прагнути до істинної святості – це честь удостоїтися прийому в Божій явній присутності.

Попередній запис

Розмова про святість

... Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа. Євр. 12:14 Як же мало ... Читати далі

Наступний запис

Атмосфера чи присутність?

Подивившись декілька цитат з Нового Заповіту від апостолів, Ісуса і Отця, ми повинні запитати, чому цей важливий аспект християнства Нового ... Читати далі