Розмова про святість

Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа. Євр. 12:14

Як же мало знають люди, які думають, що святість нудна. Коли зустрічаєш щось справжнє… цьому неможливо протистояти. К.С. Льюїс

Святість. Промовте це слово і постежте, як воно збентежить людей і як швидко вони захочуть змінити тему розмови. Багато людей уявляють святість нудною, бо це не «круто», бо це може перешкодити в житті. Часто її асоціюють із зароблянням спасіння через справи або вважають частиною легалізму. Якщо почати розмову про святість, часто можна почути у відповідь: «Я вільний і живу по Божій благодаті. Не намагайтеся поставити мене під закон».

Проте новозавітна святість навіть віддалено не пов’язана із справами закону або легалізмом. Насправді це чудовий і бажаний спосіб життя. Поза сумнівом, у наш час багато людей не розуміють, що означає святість.

Чому би не поговорити про це?

Навіщо дітям Божим уникати розмов про святість, якщо в Писанні ясно написано: «Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа» (Євр. 12:14). Відчуваєте наказовий спосіб? Не маєш святості, значить, не побачиш Бога! Я весь в увазі, а ви?

Наведу приклад з президентом Сполучених Штатів. Оскільки я громадянин своєї країни, а він її національний лідер, у мене є з ним «стосунки». Я знаходжуся під його керівництвом і відчуваю на собі наслідки його рішень, так само інші 340 мільйонів американців. Але, не дивлячись на те, що в мене є подібні стосунки з президентом, я ще жодного разу не мав честі зустрітися з ним особисто. За свої п’ятдесят з гаком років американського життя я ніколи особисто не бачив жодного президента.

Проте є інші американці, що регулярно бачаться з ним. Це його друзі чи близькі співробітники. Так або інакше, вони знають людину з Білого дому набагато краще, ніж я.

Аналогічним чином є мільйони християн, які знаходяться під володарюванням Ісуса Христа. За їх сповіданням Він їх Цар. Він захищає їх, забезпечує, любить і відповідає на їх прохання. Але питання в іншому – чи бачать вони Його? Іншими словами, чи бувають вони в Його присутності? Судячи з того, що каже Писання, ми повинні Його бачити. У Посланні до Євреїв написано: «Але бачимо Ісуса» (2:9). От що Павло говорить про цей привілей: «Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ» (2 Кор. 3:18).

«Слава Господня» – цю фразу, яку часто розуміють невірно, сьогодні ми її взагалі рідко вживаємо. Ми швидше скажемо «велич Господня». Нашою мовою Павло написав би: «Ми усі з відкритими обличчями бачимо велич Господню».

Ісус теж виділяє людей, які побачать Його і перебуватимуть у Його присутності. На Таємній вечері Він сказав такі слова: «Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!» (Ів. 14:19).

У Його словах ми бачимо два конкретні факти. По-перше, дуже реальний аспект християнства в тому, що ми можемо бачити Ісуса. По-друге, ми можемо споглядати Його так, як світ не може.

Чому важливо бачити Бога? По-перше, як у прикладі з президентом, якщо ми не побачимо Його, ми не зможемо Його узнати. Ми зможемо лише дізнатися про Нього.

Друга причина не менш важлива. Не бачачи Бога, ми не можемо змінюватися і перетворюватися в Його подобу. У тому ж вірші Павло каже, що люди, які бачать Господа, преображаються «в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього» (2 Кор. 3:18). Преображення важливе для життя вірного.

Ви колись бачили людину, яка стверджує, що вона знає Ісуса Христа, але живе так, немов ніколи не зустрічала Його? Чому це трапляється? Бо ця людина не проходить процес преображення, не змінюється в образ Христовий. Павло пророкував, що наш час буде важким. Цікаво, він писав, що ці скрутні часи будуть не результатом гонінь за віру, як це було в його час, але через людей, що сповідують Христа, але не дотримують Його слово. Вони поводитимуться як ті, хто не має стосунків з Богом. Вони як і раніше любитимуть себе і свої гроші, не слухатимуться батьків, будуть грубими в спілкуванні, відмовлятимуться прощати, шукатимуть слави і репутації, зраджуватимуть своїх друзів, любитимуть задоволення більше, ніж Бога, і т. ін. Павло ясно сказав: «Вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (2Тим. 3:5). Сила, яку вони відкидають, – це здатність благодаті преображати нас, ключова реальність істинного християнства. У Розширеному перекладі Біблії говориться: «Їх поведінка спростовує достовірність їх сповідання» (пер. з англ.).

Ці вірні обманюються, саме про них у Писанні сказано: «Вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди» (2Тим. 3:7). Як я вже сказав, в обмані є тільки одна проблема: він оманливий! Ми можемо щиро думати, що в стосунках з Богом у нас усе гаразд, але в реальності усе може бути інакше. Багато подібних «вірних» відвідують церкви, конференції, вечори поклоніння, біблійні школи і різні групи. Вони люблять вчитися, але їх характер і поведінка так і не змінюються.

Попередній запис

Печаль заради Бога

Яків ясно каже, що викликає заздрощі в Дусі Божому – дружба зі світом. Я показав один аспект цієї дружби, але ... Читати далі

Наступний запис

Висновок

Висновок наступний: лише ті, хто живе свято, можуть побачити Бога – можуть увійти до Його присутності. Ісус сказав максимально ясно: ... Читати далі