Гуам

Перший шанс довести чого він вартий з’явився в Досса влітку 1944 року, коли в складі 307-го піхотного полку 77-ої піхотної дивізії він вирушив на острів Гуам, щоб воювати з японцями. Хоча у випадку Досса це набуло вигляду спасіння американців.

Гуам, захоплений японцями в 1941 році, був украй важливий американцям для продовження війни – це великий острів, який міг служити плацдармом для подальших висадок на Філіппіни, Тайвань і острова Рюкю. Тут була глибоководна гавань, що могла приймати великі військові кораблі, а також дві злітно-посадочні смуги для стратегічних бомбардувальників.

Вторгнення на Гуам почалося ранком 21 липня 1944 року. Японці чинили запеклий опір, влаштовували постійні нічні контратаки, чим дуже вимотували американців. Незважаючи на нищівний артилерійський обстріл і вражаючу перевагу американців у живій силі – захоплення острова просувалося дуже повільно. Під безперервними зливами, у темних густих джунглях американцям доводилося буквально викурювати фанатичних японців з кожної нори на острові. Солдати японського гарнізону відмовлялися здаватися і стояли на смерть, поки не були знищені практично в повному складі.

Під час Гуамської операції Десмонд Досс виявив надзвичайну хоробрість – десятки разів він витягував поранених солдатів прямо з під носа в супротивника, тягнув їх на собі по коліно в бруді до безпечного місця, надавав швидку і кваліфіковану медичну допомогу. Цей чоловік з великим червоним хрестом на касці був чудовою мішенню для ворожих снайперів, що ховалися на деревах, але це його не турбувало. Головною його метою було врятувати якомога більше життів американських солдатів.

Лише 4 серпня американці змогли прорвати лінію оборони японців і оточити ворога, що залишився. До 10 серпня острів був повністю захоплений, але ще довго давали про себе знати невеликі групи японських партизан, нападаючи на американських військовослужбовців, що відбилися.

Вже після захоплення острова Досс неодноразово супроводжував американські військові патрулі, що займалися зачисткою острова. Це не входило в його прямі посадові обов’язки, але він не бачив себе ніде, окрім як поряд зі своїми товаришами по службі.

Я ходив у патрулі з побратимами. Мій командир сказав мені, що я не зобов’язаний цього робити, але я відповів: “Може це і не входить у коло моїх обов’язків, але я вірю, що маю це робити”. Я знав цих хлопців, вони були моїми товаришами, у деяких були дружини і діти – на них чекали вдома. І коли когось з них поранять, я хотів бути поруч, щоб доки інші прикривають нас своїми спинами, надати йому необхідну допомогу“. – Десмонд Досс

Патрулі постійно зазнавали нападів окремих ворожих груп, які все ще не збиралася здаватися, так що роботи Доссу вистачало. Красномовний факт: останнього японця, Екої Сеїті, місцеві мисливці знайшли в 1972 році, він ховався від усіх і жив у печері в повній самотності упродовж 27 років.

За підсумками своєї служби на Гуамі Десмонд Досс був нагороджений своєю першою Бронзовою Зіркою (четверта за значимістю нагорода в Збройних Силах США).

Бронзова зірка
Попередній запис

Початок

Дитинство Десмонд Томас Досс народився 7 лютого 1919 року в Лінчбурзі, штат Вірджинія, у сім'ї теслі Вільяма Досса і робітниці ... Читати далі

Наступний запис

Острів Лейте

Після короткого передиху на мирних островах Нової Каледонії, у грудні 1944 року 77-у дивізію переправили для участі в операції зі ... Читати далі