Часто під час поїздок я помічаю багатих чоловіків поряд з жінками приголомшливої краси, молодше їх на п’ятнадцять – двадцять – двадцять п’ять років. Найчастіше чоловік у такій парочці явно не у формі, і його можна прийняти за батька жінки. Чому він живе з нею, або чому він одружився на ній?
Рідко буває, що двоє в такій парі пристрасно закохані один в одного. Справа в іншому – таких дівчат можна назвати золотошукачками. Це сленгове прізвисько дівчини, зацікавленої не в самому чоловіку, поряд з яким вона знаходиться, а в стилі життя, який він їй забезпечує. Вона хоче мати доступ до його багатства і впливу. Проте чоловік теж хороший, оскільки його головний інтерес – не сама дівчина, але догоджання його егоїстичним потребам. Він хоче справити на всіх враження, що він ще молодий і повний сил, і, звичайно, насолоджуватися хорошим сексом.
Іншими словами, кожен зі свого егоїзму шукає, що йому може дати інший, замість щирої турботи про близьку йому людину. Певною мірою кожен з них знає, що робить інший, але терпить це заради того, щоб продовжувати задовольняти свою похіть і тамувати свою гордість. Тривалі стосунки не мотивують їх, їх тягнуть егоїстичні задоволення.
Нещодавно ми з дружиною їздили в магазин меблів і аксесуарів для будинку. Окрім нас і продавця в магазині була ще одна пара – літній чоловік і молода жінка. Спочатку я подумав, що вони батько і дочка, але почувши їх розмову з продавцем, я зрозумів, що це не так. Вони були парою і купували щось у свій новий будинок, який нещодавно придбали.
Ми пробули в магазині одночасно з ними близько двадцяти хвилин – досить для того, щоб постежити за ними. Я звернув увагу, як натягнуто і поверхнево вони спілкувалися. Було помітно, що в них мало спільного, що в них абсолютно різні інтереси. Відсутність любові і радості в їх житті була очевидна. Вона уникала дивитися йому в очі, вираз обличчя в неї був сумним. На ній був дуже облягаючий одяг і товстий шар макіяжу на обличчі. Чоловік поводився підкреслено енергійно, немов він ще молодий і в усьому знає толк. Розмовляючи з продавцем, він посилено підкреслював, що гроші для нього не питання.
Дивлячись на цю пару, я знову усвідомив, наскільки особливі наші з Лізою стосунки. Я дуже сильно піклуюся про неї, і зовсім не через її зовнішність, хоча вона дійсно красива. Ліза теж від щирого серця піклується про мене. Ми кращі друзі і любимо проводити час разом. Мені було шкода пару, яку ми зустріли в магазині, бо в їх стосунках явно бракувало любові. Я пишу це не для того, щоб засудити їх; я сподіваюся, що вони виростуть у своїй взаємній любові і насолоджуватимуться товариством один одного. Проте зазвичай так не відбувається, оскільки вони вибрали поганий фундамент.
Ізраїльтяни принесли брудні стосунки з Єгипту, а Бог у жодному разі не хотів залишатися з ними на поверхневому рівні. Він бажає мати з нами справжні стосунки, Йому не потрібні золотошукачі. Світські мотиви, що ще лежали осадом у серцях ізраїльтян, не здатні привести до щирих взаємин, бо вони егоїстичні. Ізраїль міг пізнати Бога, лише очистивши себе від цього бруду.
Проте ізраїльтяни не могли позбутися своїх бажань, як це зробив Мойсей, що пристрасно шукав щирих стосунків з Богом. Ізраїльтяни хотіли від Бога тільки вигод для себе. Усе було просто.
А як сьогодні?
Ми живемо в епоху Нового Заповіту, чи змінилося щось сьогодні? Чи може людина, маючи у своєму серці бруд світу, як і раніше зберігати щирі стосунки з Богом? Чи змиває благодать Ісуса Христа необхідність очищатися від світського бруду? У Священному Писанні є ряд віршів, що підкреслюють цю нужду, але в той же час часто замовчуваних.
«Як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм! Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму, і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель! Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!» (2 Кор. 6:16-7:1).
У цих небагатьох словах так багато нерозкритого. По-перше, зверніть увагу на слова: «Як Бог прорік». Коли уперше Бог вимовив ці слова і в якому тексті? Павло цитує слова Божі, звернені до Мойсея на горі, у Його присутності: «І буду Я спочивати серед Ізраїлевих синів, і буду їм Богом. І познають вони, що Я Господь, їхній Бог, що вивів їх із єгипетського краю, щоб перебувати Мені серед них». (Вих. 29:45,46).
Бог повторив те, що Він вже говорив у 19-му розділі книги Вихід, – про Своє бажання щирих стосунків. Цього Він жадав, але Ізраїль забував. Тільки окремі люди, такі як Мойсей, Давид, Даниїл, Ісая і групка інших, могли мати близькі стосунки з Богом, бо вони вирішили позбутися світських мотивів егоїстичних задоволень. Тепер Павло з тими ж словами звертається до нас, обмитих кров’ю Ісуса Христа і врятованих благодаттю Божою.
Знову ми чуємо, як нам кажуть: «Вселюсь до них і ходитиму серед них. Я буду їх Богом, і вони будуть Моїм народом. Не торкайтеся до нечистого, і Я прийму вас». Ці слова нічим не відрізняються від тих, що Бог говорив Ізраїлю, але зараз Він звертається до нового народу – до нас. Його бажання бути близько до нас не змінилося, але воно не здійсниться, якщо на нашому одязі ще буде бруд світу. Він приймає нас у близькі стосунки, але з умовою. Він знову показує нам Свою відразу до стосунків типу золотошукачів.
Бог бачить наші таємні помисли. Він велів нам очиститися від всякого бруду не лише на тілі, але також у серці і дусі. Він знає, чи є в нас бруд Єгипту на одязі (чи живемо ми заради власного задоволення), або, подібно до Мойсея, ми ставимо Його бажання вище своїх. Тому як Мойсей передав Ізраїлю, що потрібно очистити свій одяг перед зустріччю з Богом, перш ніж почати близькі стосунки з Ним, апостол Павло каже і нам: «Очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху». Очистивши себе від світського бруду і нечистот, ми налаштуємо свого внутрішнього навігатора так, що він не дасть нам збитися зі шляху, не дасть піти на компроміс і вважати за краще хороше кращому.
Для збереження найвигідніших налаштувань внутрішнього навігатора, що веде нас до близьких стосунків з Богом, слово «святість», очевидно, є ключовим. У наступних розділах ми розкриємо цю дивну реальність.
