Я не упускаю з виду мету, до якої тягне мене Господь… Фил. 3:14 (The Message, пер. з англ.)
Закохатися в Бога – це найбільша романтика; шукати Його – найбільша пригода; знайти Його – найбільше досягнення людини. Св. Августин
Наша основа – це панування Ісуса Христа. Усі сфери нашого життя повинні будуватися на цьому твердому знанні, так вони надовго встоять. Інакше вони врешті-решт зруйнуються і зникнуть.
Наступний етап будівництва будинку – це зведення каркаса, який повністю ставиться на фундамент. Ця фаза будівельного процесу сполучає усі частини разом. Підлогу, стіни, стелю, кімнатні перегородки, електропроводку, внутрішню обробку, вікна, труби і всі інші частини будинку і предмети в ньому неможливо встановити і закріпити, якщо немає міцного каркаса. Маючи твердий фундамент і міцний каркас, можна будувати надійний і міцний будинок – життя.
Для того, щоб представити вам другий аспект успішного життя віри, ми відійдемо від будівельної ілюстрації до іншої аналогії.
Давайте почнемо з питання: яка ваша кінцева мета? Іншими словами, яке з ваших бажань переважує усі інші? Чи можете ви відповісти чесно? Якщо так, то ви не виявитеся там, де не хотіли б виявитися.
Подивимося на це таким чином. Якщо в навігаторові на смартфоні задати кінцевий пункт – аеропорт, але при цьому хотіти потрапити в торговий центр, то, коли навігатор оголосить: «Ви прибули», на превеликій жаль водія, замість бутиків з одягом попереду замаячать термінал аеропорту і вказівники авіаліній.
Не вірячи власним очам, він почне обурюватися: «Що сталося? Як я тут виявився?» Усе просто. Навігатор привів його в той кінцевий пункт, який йому був заданий.
Апостол Павло теж задав пункт призначення у своєму навігаторові: «Я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.» (Фил. 3:14). Він знав, до чого він йшов і яка кінцева мета задана в його навігаторові. Навіть незважаючи на опір, перешкоди на шляху і великі нещастя, він тягнувся вперед і не відхилявся на альтернативні пункти призначення.
Який пункт призначення заданий у вашому навігаторові? Мати багато друзів? Бути популярним? Отримувати задоволення від того способу життя, який вам подобається? Бути кращим у своїй сфері діяльності? Бути здоровим і щасливим?
Ви скажете: «Я б хотів усього цього». Більшість з нас бажають усіх цих речей, але яке бажання переважує інші? Важливо визначити його для себе, бо воно і стане вашим пунктом призначення. На якихось етапах до різних цілей вестиме одна і та ж дорога, але у вашій подорожі неминуче настане момент, коли усі дороги розійдуться, і вам доведеться вибрати одну.
Отже, який ваш кінцевий пункт призначення? Якщо ваша головна мета – бути хорошою, порядною, моральною, здоровою і фінансово забезпеченою людиною, тоді ви ризикуєте опинитися на місці багатого юнака, – він мав усі ці риси, але йому бракувало найважливіше.
Якщо ваша кінцева мета – мати багато друзів, то ви можете опинитися на місці Аарона, брата Мойсеєвого, – біля підніжжя гори серед безлічі справ, навіть у центрі уваги, допомагаючи своїй общині, але поступово відходячи від серця Божого. Зроблений вами золотий телець може сподобатися вашим друзям і знайомим, але, на жаль, ви виявите, що він відведе і їх, і вас від найкращого.
Якщо ви хочете стати знаменитим спікером, артистом, лідером або прагнете отримати якомога більше підписників у Твітері або Фейсбуці, ви усього цього здатні досягти навіть у християнському середовищі. Але врешті-решт ви можете виявитися на місці Уззії, який був найпопулярнішою людиною в Ізраїлі, але помер наодинці (див. 2 Хр. 26).
Можливо, ваш внутрішній навігатор найнадійніший і найточніший. Можливо, ви щедро жертвуєте бідним і тим, хто має потребу. Сьогодні ця мета притягає багатьох, так і має бути. Люди з пожвавленням слухають, коли ми розповідаємо їм, яку допомогу служіння «Messenger International» надає бідним, потребуючим і жертвам соціальної несправедливості. Проте Павло пише церкві Коринта, що він міг би віддати убогим усе, що має, і все одно не мати користі (див. 1Кор. 13:3).
Можливо, ви прагнете бути найщедрішим спонсором у вашій общині – почесна мета. Проте подружжя Ананія та Сапфіри в єрусалимській церкві мали добру славу у всіх. Одного прекрасного дня вони принесли велике пожертвування з продажу цінної ділянки землі. Вони хотіли показати усім своє присвячення будівництву дому Божого. Вони чекали оплесків, але замість цього отримали суд (див. Дії 5). Їх кінець був трагічним.
Був час, коли і я вважав себе хорошим і набожним. Щодня упродовж півтора року я вставав о п’ятій годині ранку і молився до сьомої. Добру частину з цих двох годин я волав до Бога з такими проханнями: «Господи, використовуй мене, щоб приводити безліч людей до спасіння, проповідувати Слово Боже в силі, вести народи в Твоє Царство, зціляти хворих і звільняти полонених». День за днем я наполегливо і пристрасно просив у Бога цих речей.
Минули місяці, і одного разу Бог промовив в моє серце: «Сину, твої молитви летять повз мету».
Я заціпенів. Які інші прохання могли бути кращими, гіднішими і більш угодними Творцеві, ніж мої? Я замислився, чи правильно я зрозумів те, що Господь сказав мені. Як усі ці прекрасні духовні завдання пролітали повз мету?
Миттєво Дух Божий промовив мені: «Юда залишив усе і пішов за Мною. Він був одним з дванадцяти обраних. Він проповідував Царство Боже. Він зціляв хворих, піклувався про убогих і звільняв людей. Але зараз Юда в пеклі».
Я затремтів від шоку і паніки. Я зрозумів, що Іуда досяг усього, про що я молився, але він був навіки втрачений. Якби він уважніше вивчав свого навігатора, можливо, його кінець не був би таким трагічним.
Я зрозумів, що через незнання можу опинитися в одній категорії з Юдою, і чесно запитав: «Що має бути моєю головною метою?»
