Багато людей з радістю прийняли б переваги спасіння, якби при цьому могли зберегти своє колишнє життя. Слід зауважити, більшість людей усвідомлюють, що необхідно багато що залишити, щоб піти за Богом, і не готові платити цю ціну. Вони чесні перед Богом і перед собою.
Колись у мене був сусід (назву його Кевін), що належав до таких людей. Він був спортсменом, зіркою всесвітньої федерації рестлінгу. Він і його сім’я жили з нами на одній вулиці, через три будинки від нас. Коли вони переїхали в наш район, його дружина попередила його триматися від нас чимдалі. «Це фанатики Ісуса», – сказала вона.
Через два місяці ця жінка під час нападу панічної атаки уся в сльозах опинилася в обіймах Лізи. Цей випадок трохи відкрив двері для моєї дружини і дав їй шанс розповісти сусідці про Ісуса. Дружина рестлера прийняла спасіння. Незабаром після цього двоє їх синів присвятили свої життя Ісусу.
Ми продовжували спілкуватися сім’ями і стали добрими друзями з Кевіном. Ми багато часу проводили разом, часто бачилися, грали в баскетбол, у вуличний хокей і в гольф з нашими синами.
Одного разу увечері Бог показав мені декілька подій, які мали статися в житті Кевіна. Було пізно, близько 10-ї години вечора, але я відчув, що мені необхідно з ним поговорити не відкладаючи. Кевін відкрив двері, і я розповів йому, які три події чекають на нього в найближчі дев’ять місяців.
Зрозуміло, усе так і сталося. Я подумав: «Поза сумнівом, тепер Кевін присвятить своє життя Ісусу Христу». Але в його житті як і раніше не було жодних змін.
Через декілька місяців Бог показав мені ще одну подію, яка станеться в його житті. Я знову поговорив з ним про це. Цього разу я сказав прямо: «Кевіне, Бог промовив про три події в твоєму житті, ти бачиш, як Він звертається до тебе. Чому б тобі не віддати своє життя Ісусу?»
Кевін був зростом 1,93 см., важив 110 кг., у нього були лише 4 відсотки жиру в тілі. Своїм зовнішнім виглядом він міг злякати будь-кого. Він оглянув мене з голови до ніг і сказав: «Бо я знаю, що за це потрібно платити ціну. Я знаю, що потрібно віддати Ісусові своє життя і коритися Йому, але я не готовий відмовитися від свого способу життя».
Потім він додав: «Джоне, у нашій організації є один дуже відомий спортсмен. Він каже, що він народжений згори християнин, він проповідує про Бога в тій же телепередачі, де ти давав інтерв’ю. При цьому я знаю, що він вживає наркотики і заводить безладні сексуальні зв’язки. Скажи мені, чим він відрізняється від мене? Я не хочу бути лицеміром, як він. Я краще насолоджуватимуся життям в усій красі і принадах, ніж надівати маску і прикидатися».
Мене дуже засмутили слова мого друга, хоча його історія – не одиничний випадок. У світі багато людей, що відвідують церкву, називають Ісуса своїм Господом, стверджують, що вони діти Божі, але вони не присвятили своє життя Його пануванню. Чи врятовані вони?
Чи народжуються в церквах новонавернені, не стаючи дітьми Божими? Ісус сказав лідерам минулого: «Лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!» (Мт. 23:15). Я не кажу, що лідери західної церкви – діти геєни. Проте я запитую: яких навернених ми піднімаємо?
Якщо ми не закликатимемо людей, які шукають Бога, залишити своє життя заради Нього, то наші новонавернені будуть упевнені, що в їх житті все гаразд, нічого не треба змінювати, що в них і так є обіцяння вічного життя. Щойно новонавернений повторив знайому «молитву грішника», його совість миттєво стала чистою. Теоретично більше його ніщо не відділяє від Бога. Такі новонавернені належать до общини вірних і мають з нею тісний зв’язок. Очевидно, вони прагнуть до добра, починають проявляти участь у долях жертв соціальної несправедливості, бідних і убогих, навіть беруть участь у волонтерських проектах. Крім того, вони слухають мотиваційне вчення і обіцяння про небеса – виходить привабливий пакет, який багато хто хотів би мати.
Але чи дійсно ці новонавернені врятовані, або вони помиляються і тому не здатні почути усю правду? Чи можливо, що це послання дасть нам таких послідовників, що помиляються, згаданих у 7-му розділі Євангелія від Матвія, яким Ісус скаже: «Я ніколи не знав вас…Відійдіть від Мене!»
Чи схоже наше послання з посланням Ісуса?
Чи так Ісус ставиться до грішників? Давайте повернемося до історії про багатого юнака, про якого часто говорять, що він був молодим багатим лідером.
Кілька років тому я проповідував на конференції, де зібралися близько двохсот пасторів, поставлених лідерами в найбільших церквах у Сполучених Штатах. Я сказав їм: «Давайте уявимо, як молодий впливовий багач приходить до Ісуса. Він виходить з лімузина «роллс-ройс», одягнений у модний костюм від «Армані», на руці виблискує циферблат годинника «Ролекс». Стримано і дещо гордовито він каже: «Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб спастися?»
«Як ви думаєте, чи могло це виглядати приблизно так?», – запитав я пасторів. На жаль, більшість з них підняли руки в згоді.
«Але Писання зовсім інакше описує те, що відбувається», – сказав я і прочитав, що там написане: «І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?» (Мр. 10:17).
На очах у безлічі людей ця людина підбігла до Ісуса, упала перед Ним на коліна і благала Його сказати, що треба для спасіння. У ній не було ні тіні зарозумілості.
Я придумав, як найкраще проілюструвати цю сцену. Я попросив одного з лідерів в аудиторії встати на протилежний край великої сцени, а потім швидко, як тільки міг, побіг до нього. Опинившись за півметра від нього, я впав на коліна, схопив його за піджак і голосно, з благанням у голосі, закричав: «Що мені зробити, щоб врятуватися? Що мені зробити, щоб успадкувати вічне життя?»
До цього дня, як в особистому житті, так і в служінні, я не зустрічав жодну людину, ні багату, ні бідну, яка підбігла би до мене, потім впала на коліна і закричала: «Що мені зробити, щоб народитися згори?» Поза сумнівом, цей молодий хлопець був щирий і повний пристрасті!
«Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого» (Мр. 10:18).
Як я вже сказав, цей хлопець сподівався отримати приємну відповідь, зробивши Ісусові честь і назвавши Його «добрим Учителем». Ісус не допустив, щоб ці лестощі засліпили Його. Не можна «опустити» спасіння до оцінки добра і зла з погляду цієї людини.
З іншого боку, він був дуже чесний. Він не назвав Ісуса Господом і Царем. Він знав, якщо він назве Його так, йому доведеться зробити саме те, про що Ісус попросить його. Чи в багатьох сьогодні такий характер? Люди можуть називати Ісуса Господом, сповідувати свою віру в Біблію, але при цьому оцінювати своє життя крізь призму власних знань про добро і зло, замість того щоб точно наслідувати усе, про що Господь просить їх у Писанні. Вони посміхаються і кажуть «Амінь» у відповідь на біблійне вчення, але якщо воно не відповідає їх цілям, вони закриваються від нього, немов воно не підходить для їх життя. Вони чують, але не застосовують до себе те, що промовляє Дух. Часто для них здається, що те чи інше послання більше підходить іншим людям, в яких усе набагато «гірше», ніж у них самих.
