Біблія про терпіння

І. Визначення терміну

  1. Визначення словника

“Терпіти – (1) упокорено і стійко переносити щось (страждання, біль, неприємне, небажане); (2) миритися з наявністю та існуванням когось, чогось; (3) зазнавати щось неприємне, важке (поразка, крах)”.

Словник синонімів: Терпіння – терплячість, терпимість, поблажливість.

  1. Визначення Біблії

У Новому Завіті використовується два слова в значенні “терпіння”:

А. Терпіння стосовно подій

Грецьке слово “hupomеnо” означає проходити через щось, піддаватися випробуванням, переносити труднощі, страждати, зазнавати. Воно описує стійкість і здатність перенесення бід, труднощів, і різного роду скорботи: “…утішайтесь надією; в скорботах будьте терплячі; в молитві постійні” (Рим. 12:12). Вираз “в скорботах будьте терплячі” дослівно перекладається як “переносьте скорботу гідно”.

Б. Терпіння стосовно людей

Грецьке слово “makrothumіa” дослівно перекладається як “багатостраждальність” і в тексті найчастіше означає витримку, витривалість, довготерпіння і багатостраждальність. Воно описує великодушність, довготерпіння і поблажливість стосовно людини та її поведінки. Це слово найчастіше використовується в Біблії для опису Божого терпіння стосовно людства. Слово Боже закликає всіх християн також бути довготерпеливими: “Отже, браття, будьте довготерпеливі до пришестя Господа. Ось хлібороб чекає доброго плоду від землі і довго терпить задля нього, поки прийме дощ ранній і пізній. Терпіть же довго і ви, зміцніть серця ваші, бо пришестя Господа наближається” (Якова 5:7,8).

ІІ. Біблія про Боже терпіння

  1. Господь Бог названий Богом терпіння

А. Господь – Бог терпіння, тобто Він є джерело терпіння. З Біблії ми дізнаємося, що Бог є любов. З неї ж ми дізнаємося, що Бог є терпіння: “Бог же терпіння і втішення нехай дарує вам бути в однодумстві між собою, за вченням Христа Ісуса” (Рим. 15:5).

Б. Господь – Бог терпіння, що означає, що Він по великій милості терпить нас з нашими слабостями, недоліками і гріхами: “І пройшов Господь перед лицем його і проголосив: Господь, Господь, Бог чоловіколюбний і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і істинний” (Вихід 34:6).

  1. Боже терпіння назване в Біблії довготерпінням

Господь Бог проявляє відносно Свого творіння велике довготерпіння: “Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме” (Псалом 102:8,9). “Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий” (Псалом 144:8). Довготерпіння Бога полягає в тому, що Він “повільний на гнів”, і до цього ж Він закликає і кожного з нас: “Отож, браття мої улюблені, кожна людина нехай буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів” (Якова 1:19).

Упродовж усієї історії людства Господь проявляв до людей Своє довготерпіння: “…Бог, бажаючи показати гнів і явити могутність Свою, з великим довготерпінням щадив сосуди гніву, готові до погибелі” (Рим. 9:22).

Боже довготерпіння безпосередньо пов’язане з вільною волею, даною Богом людині. Шануючи нашу вільну волю, Бог терпить наш вибір і його наслідки, не знищуючи нас за наші промахи і помилки. Інакше б на сьогодні земля була б безлюдною. Якби Господь не був довготерпеливим Богом, людина б не мала вільної волі.

  1. Повнота довготерпіння Божого

Повною мірою довготерпіння Боже осмислюється лише в епоху Нового Завіту, демонструючи нам Своє бажання спасти як можна більша людей: “Який хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини” (1Тим. 2:4). “Не зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння” (2Пет. 3:9).

Своєї вершини Боже довготерпіння досягає в Ісусі Христі: “Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Нього, для життя вічного” (1Тим. 1:16).

От чому Боже довготерпіння назване багатством у Посланні до Римлян: “Або зневажаєш багатство Його милосердя, лагідности і довготерпіння, не розуміючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння?” (2:4)

  1. Чи є межа Божому довготерпінню?

Незважаючи на Боже довготерпіння, Його терпіння має свою межу. Один раз Господь це вже продемонстрував: у дні Ноя, коли людство розбестилося до краю, і Господу довелося знищити водами потопу всіх, окрім сім’ї Ноя.

Всесвітній Потоп має бути для нас нагадуванням того, що терпінню Божому є межа, і що незабаром Його терпінню настане кінець. Всесвітній Потоп є прообразом кінця Світу і “праведного суду від Бога” (Рим.2:5). Цей час наближається з невблаганною швидкістю, бо Господь вже призначив день Суду: “Бо Він визначив день, у який праведно судитиме весь світ, через наперед настановленого Ним Мужа, подавши свідчення всім через воскресіння Його з мертвих” (Діяння 17:31).

Час, що залишається до того моменту, коли на людей обрушиться Божий гнів, не можна назвати часом Божого “зволікання”. Він є часом милості і довготерпіння: “Не зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння” (2Пет.3:9). Тому Боже Слово закликає кожну людину: “Довготерпіння Господа нашого вважайте спасінням” (2Пет. 3:15).

Якщо людина не скористається часом Божого довготерпіння для того, щоб примиритися зі своїм Творцем через жертву Ісуса Христа на хресті, то вона “сама собі збере гнів на день гніву”: “Але‚ через жорстокість твою і нерозкаяність серця, ти сам собі збираєш гнів на день гніву і об’явлення праведного суду від Бога, Який воздасть кожному за вчинками його” (Рим. 2:5,6); “Прийде ж день Господній, як тать (злодій) уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять” (2Пет. 3:10).

ІІІ. Біблія про терпіння людське

  1. Притчі про терпіння як про людську чесноту

Терпіння – запорука миру між людьми: “Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду” (Притчі 15:18).

Терпіння краще хоробрості: “Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста” (Притчі 16:32).

Терпіння є ознакою розсудливості: “У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту” (Притчі 14:29). “Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї – бути поблажливою до провин” (Притчі 19:11).

  1. Біблійні приклади терпіння

А. Божі пророки Старого Завіту: “Візьміть за приклад, браття мої, тяжкі страждання і довготерпіння пророків, які говорили ім’ям Господнім” (Якова 5:10).

Б. Йосиф: Історія життя Йосифа: як він був проданий рідними братами в рабство і відведений в Єгипет – Буття 36-45.

В. Іов: “Ось ми ублажаємо тих, які терпіли. Ви чули про терпіння Іова і бачили кінець його від Господа; бо Господь вельми милостивий і щедрий” (Якова 5:11).

Г. Авраам: “І так Авраам, завдяки довготерпінню, одержав обіцяне” (Євр. 6:15).

Д. Цар Давид: Один з прикладів довготерпіння царя Давида описаний у 2-ій книзі Царств: “Коли дійшов цар Давид до Бахурима, ось вийшов звідти чоловік з роду дома Саулового, на ім’я Семей, син Гери; він ішов і лихословив, і кидав каменями на Давида і на всіх рабів царя Давида; всі ж люди і всі хоробрі були праворуч і ліворуч царя. Так говорив Семей, лихословлячи його: іди, іди, убивця і беззаконник! Господь повернув на тебе всю кров дому Саулового, замість якого ти став царем, і віддав Господь царство в руки Авессалома, сина твого; і ось, ти в біді, бо ти – кровожер. І сказав Авесса, син Саруїн, царю: навіщо лихословить цей мертвий пес господаря мого царя? піду я і зніму з нього голову. І сказав цар: що мені і вам, сини Саруїни? залиште його, нехай він лихословить, тому що Господь повелів йому лихословити Давида. Хто ж може сказати: навіщо ти так робиш? І сказав Давид Авессі і всім слугам своїм: ось, якщо мій син, який вийшов із стегон моїх, шукає душі моєї, тим більше син веніамитянина; залиште його, нехай лихословить, тому що Господь повелів йому; може бути, Господь зглянеться на приниження моє, і воздасть мені Господь благістю за теперішнє його лихослів’я. І йшов Давид і люди його своєю дорогою, а Семей ішов по краю гори, з боку його, йшов і лихословив, і кидав каменями в бік його і пилом. І прийшов цар і весь народ, який був з ним, стомлений, і відпочивав там” (16:5-14).

Е. Апостол Павло: “А ти наслідував мене у вченні, житті, прихильності, вірі, великодушності, любові, терпінні, у гоніннях, стражданнях, що спіткали мене в Антиохії, Іконії, Лістрах; які гоніння я переніс, і від усіх визволив мене Господь” (2Тим. 3:10,11).

  1. Господь закликає християн до терпіння

Біблія закликає християн бути терплячими як стосовно життєвих обставин, так і стосовно один одного:

А. Терпіння стосовно один одного: “Отже, вдягніться, як обрані Божі, святі та улюблені, в милосердя, благість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння, поступаючись один одному і прощаючи взаємно, коли хто на кого має скаргу: як Христос простив вас, так і ви” (Кол. 3:12,13).

Довготерпіння стосовно ближнього обумовлюється любов’ю до ближнього. Невипадково терпіння є атрибутом істинної любові Агапі: “Любов довготерпить [грецьке слово “hupomеnо” – терпіння стосовно людей], милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, не радіє з неправди, а радіє істині; усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить. [грецьке слово “hupomеnо” – терпіння стосовно обставин]. Любов ніколи не минає” (1Кор. 13:4-8).

Б. Терпіння стосовно обставин: “І не цим тільки, але хвалимось і скорботами, знаючи, що від скорботи походить терпіння, від терпіння – досвідченість, від досвідчености – надія” (Рим. 5:3,4).

  • Приклади такого довготерпіння в скорботних обставинах: “Нас звідусіль тиснуть, але ми не стиснені; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії; нас гонять, але ми не покинуті; повалені, але не погублені” (2Кор. 4:8,9).
  • “…як обманщики, але ми правдиві; як незнані, але пізнані; як ті‚ що помирають, але ось ми живі; як карані, та не вбиті; як сумні, але завжди радіємо; як бідні, але багатьох збагачуємо; як ті‚ що нічого не мають, але всім володіємо” (2Кор. 6:8-10).

Перебуваючи в скорботі, треба пам’ятати, що Господь Бог не дасть вам страждати понад ваші сили: “…і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести” (1Кор. 10:13).

Нагорода за довготерпіння – спасіння: “Хто витерпить до кінця, той спасенний буде” (Матфея 10:22, також у Мф. 24:13 і Мк. 13:13).

Висновок:

Довготерпіння, як інші чесноти, не з’являється в людині саме собою автоматично з її народженням. Його джерело – Господь Бог, і тому воно є плодом Святого Духа: “Плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, лагідність, стриманість” (Гал. 5:22,23). Тому довготерпіння з’являється в людині шляхом роботи над собою за допомогою Святого Духа: “З великою радістю приймайте, браття мої, коли підпадаєте різним спокусам, знаючи, що випробування вашої віри дає терпіння; терпіння ж повинно мати досконалу дію, щоб ви були досконалі в усій повноті без усякого недоліку” (Якова 1:2-4).

Терпіння є невід’ємним компонентом у процесі спасіння нашої душі, разом з вірою. Тому Господь Ісус і сказав в Євангелії від Луки: “Терпінням вашим спасайте душі ваші” (21:19). Як зрозуміти Його слова? Ми спасаємося вірою: “Бо благодаттю ви спасені через віру” (Еф. 2:8). Випробувана ж віра виробляє терпіння, яке потрібне нам для того, щоб підтримувати нашу віру і допомагати нам вистояти в усіх випробуваннях на шляху до Небесних осель.

Біблія учить, що Божі обіцяння можуть бути успадковані тільки вірою і терпінням: “Бажаємо ж, щоб кожен із вас, для повної впевнености в надії, виявляв таку саму старанність до кінця, щоб ви не розлінились, а наслідували тих, які вірою та довготерпінням успадковують обітниці” (Євр. 6:11,12). Цю ж ідею підтверджує наступний уривок: “Терпіння потрібне вам, щоб, виконавши волю Божу, одержати обіцяне. Бо ще “небагато, зовсім небагато‚ і Грядущий прийде і не забариться”” (Євр. 10:36,37).

Виходячи з усього вищесказаного, можна дати наступне визначення довготерпінню: Довготерпіння – це здатність проходити через труднощі і випробування, зберігаючи віру і залишаючись вірним Богові.

Слово Боже закликає бути терплячим, беручи приклад з Христа, Який явив всьому світу зразок терпіння в стражданнях: “Тому і ми, маючи довкола себе таку хмару свідків, скиньмо з себе всякий тягар і гріх, який нас обплутує‚ і з терпінням підемо на подвиг‚ який чекає на нас, дивлячись на Начальника і Виконавця віри Ісуса, Який замість радости, яка Йому належала, витерпів хрест, зневаживши посоромлення, і сів праворуч престолу Божого” (Євр. 12:1,2).

За матеріалами сайту Біблійний дискусійний клуб

Попередній запис

Очевидно чи ні?

У Біблії, втім, як і в житті, є багато істин, які просто не згадуються через їх очевидність. Проте «очевидними» ці ... Читати далі

Наступний запис

Терпіння

Усі ми досить часто чули і, напевно, казали: "Христос терпів і нам велів". Зазвичай при цьому мається на увазі, що ... Читати далі