Чи знаєте ви, що саме дає багатьом страждальникам силу долати горе втрат і наново набувати щастя? Вибір. Їх власний вибір – щастя вони самі вибирають. Пройшовши тривалим і тяжким шляхом скорботи, ці люди вирішують залишити їх у минулому і відкрити своє життя для радості.
Можливо, вам випала тяжка доля, причому не з вашої вини. Але не так важливо, через що вам довелося пройти, і що ви переживаєте зараз. Найважливіше, що у вас завжди є вибір, як прийняти свої страждання. У цьому виборі – ваша сила.
Є люди, які довели цю істину всім своїм життям. На підтвердження цих слів дозвольте мені навести ще один приклад.
“Психіатр Віктор Франкл був євреєм. Під час другої світової війни, коли нацисти окупували Австрію, його відправили до табору смерті – Освенцім. Пережите ним настільки несумісне з уявленнями про життя і людяність, що цей досвід важко передати словами.
Батьки, брат і дружина Віктора Франкла загинули в нацистських таборах. З усієї його сім’ї уціліла лише сестра. Сам Віктор переніс і муки, і нескінченні приниження. Кожен день міг виявитися останнім. Він ніколи не знав, чи відправлять його до газової камери чи залишать “жити”, що означало прибирати трупи померлих і згрібати попіл, що залишився від людей, яких спалили в печах.
Одного дня, сидячи наодинці, голодний, одягнений у дрантя Віктор Франкл усвідомив, що в нього є надбання, яке нацисти не в силах відібрати,: “Усе можна відняти в людини, за винятком одного: ОСТАННЬОЇ ЧАСТКИ ЛЮДСЬКОЇ СВОБОДИ – свободи в будь-яких умовах вибирати свою установку, свій власний шлях”. Франкл розумів, що його життя – у руках ворогів. Він знав, що з його тілом вони можуть зробити все, що захочуть. Але вони не в змозі зруйнувати його внутрішнє “я”. Незважаючи на всі приниження і насильство, він залишався людиною, яка усвідомлює, хто вона є, і здатною об’єктивно бачити оточення. У його душі жила сила, що дає можливість вибирати, як ставитися до свого становища. Франкл чітко зрозумів, що між тим, що з ним відбувається, і його реакцією на те, що відбувається існує певний розрив, проміжок, простір. Саме в цьому просторі і знаходиться свобода вибору – внутрішня сила вибирати те чи інше ставлення.
Завдяки трагічному життєвому досвіду, Віктор Франкл дійшов висновку, що суть його особи визначає виключно його власний вибір, а не обставини. Неважливо, наскільки вони жахливі, наскільки нестерпне становище людини. Неважливо, що інші намагаються розтоптати його гідність – він все одно має силу і владу вибирати, як поставитися до зовнішніх подій.
Цю істину можна застосувати до кожного з нас. Не має значення, через які випробування вам довелося пройти, нехай навіть через немислимий біль – ваша суть залишається у вашій владі. Поки ви не дозволите самі, жодна подія не спотворить вашу душу. Ніхто у світі не здатний змусити вас реагувати так, а не інакше, якщо ви самі не вирішите реагувати саме так. У вас завжди є свобода залишатися при своїх переконаннях, зберігати свої думки і цінності, робити власний вибір. Ваше “я” завжди залишається у ваших руках”.
Не зневіряйтеся – вибираючи радість, ви вибираєте Божу допомогу. Він поведе вас дорогою до радості. Просіть – і Він наповнить вас світлою радістю духу.
Писання каже нам: “Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас” (1Пет. 5:7). Чи страждаєте ви від тяжких образ або вас мучать душевні рани? Чи вас зігнуло горе, яке ви не силах пережити? Ось моя порада: схиліться в молитві. Уявіть, що ваш біль відчутний, і ви берете його в руки. А потім протягніть його Богові і попросіть Його втамувати ваш біль. Подякуйте Богові за Його велику любов і позбавлення від болю. І ви відчуєте, як з цього моменту почнеться ваше звільнення.
Прийміть рішення жити в радості. Проголошуючи перед людьми Свою місію, Христос сказав про Себе словами пророка Ісаї: “Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав Мене благовістити убогим, послав Мене зціляти скрушених серцем, проповідувати полоненим визволення і в’язням відкриття в’язниці… сповістити тим, що тужать на Сионі, що їм замість попелу дасться прикраса, замість плачу – єлей радости, замість сумного духу – славний одяг, і назвуть їх сильними правдою, насадженням Господа на славу Його” (Іс. 61:1,3). Бог жадає, щоб ми мали сердечну радість. Звичайно, без скорботи, хвороб і смутку прожити в занепалому світі неможливо. Але Христос незмірно сильніший за найміцніші окови і найтяжчу хворобу. Його сила здатна пересилити найстрашніший біль і найглибше горе. От Його слова: “У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ” (Ін. 16:33).
