Діагноз: жадібність

На світі мало тих, хто ніколи не був заражений такою «хворобою», як жадібність. Зазвичай вона проявляється в людині із самого дитинства. «Моя машинка!» – кричить один малюк, відбираючи іграшку в іншого. «Купи мені! Хочу, як у Каті! Дай!» – вимагає цукерку в мами маленька дівчинка.

Підростаючи, дитина намагається контролювати прояви жадібності. Адже жаднюгою бути не вигідно, так можна й друзів розгубити. Тому десь крізь зуби, десь із явним розрахунком підліток вчиться ділити своє добро з іншими. І хтось уже на цьому життєвому етапі з успіхом перемагає небезпечну «хворобу».

Але, на жаль, не всі. Багато хто, навіть ставши дорослим, продовжує «хворіти». Самій людині може навіть здаватися, ніби вона «здорова». Вона вірить у те, що не страждає жадібністю, що ощадлива й економна, приймаючи ваду за «ділову рису».

Невгамовне бажання

Як же поставити правильний «діагноз» самому собі? Згадаймо, що таке жадібність? Значення цього слова – непомірне бажання примножувати власне багатство. Слова мудрого Соломона добре ілюструють це визначення: «У ненаситності дві дочки: “давай, давай!”» (Пр. 30:15).

Жадібність має багато відтінків – це й скупість, і корисливість, і грошолюбство, і продажність. По суті, ці відтінки – різні шляхи примноження власного багатства, різні способи угамування непомірного бажання володіти чимось.

Особливо непривабливо й неприродно виглядає такий відтінок жадібності, як скупість – тобто небажання розлучатися зі своїми «багатствами». Скупі люди, навіть якщо й мають якісь заощадження, воліють берегти їх, перераховувати замість того, щоб користуватися ними чи допомагати іншим. Але втрачають цінніше: добрі стосунки з оточенням. Та й виглядають просто смішно.

Багатство не приносить щастя

Сьогодні багато людей так само живуть ілюзіями, що стануть щасливими, коли в них буде будинок, про який мріяли, або нова машина, або остання модель іPhone. Обманюючись, вони вкладають усі свої сили, здібності й час у те, щоб тільки «мати ще більше». Деякі вважають, що з багатством в їхнє життя прийдуть і визнання, і повага, і любов. Однак у реальності все складається не так радісно. Німецькі вчені нещодавно опублікували цікаві дані: за останні 50 років німці стали жити в середньому на 400% багатше, а кількість нещасних людей, які страждають на депресію, зросла на 38%.

Не випадково Ісус Христос каже: «Глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку» (Лк. 12:15).

«Спосіб виживання»

Це тільки на перший погляд здається, що прагнення до постійного збагачення й накопичення – природний спосіб виживання в нашому світі. Насправді ж, як і будь-яка хвороба, жадібність послаблює людину, робить її вразливою. Слабкістю цією неодмінно скористаються ті, хто хитріший і винахідливіший. І одного разу жадібність обов’язково призведе до біди й розорення.

Апостол Павло каже: «А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелі; бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам. Ти ж, чоловіче Божий, тікай від цього…» (1Тим. 6:9-11) і застерігає нас від того, щоб поступати з ближнім користолюбно й протизаконно: «Тому що Господь – месник за це все» (1Сол. 4:6).

Тому жадібну людину завжди підстерігає небезпека втрат як матеріальних, так і духовних.

Ліки

Як же уникнути подібних «ускладнень», якщо ви помітили в собі «симптоми» жадібності? Ліки від такої хвороби є. Почніть ділитися навіть найменшим. Цього можна повчитися в Господа. Як багато Він дає нам! Людина насолоджується красою створеного Богом світу: ми зустрічаємо світанок, дивимося на зірки, споживаємо плоди землі, вдихаємо аромати квітів, відчуваємо солоність морської води. Бог без будь-яких умов і обмежень розділяє з людиною Своє творіння. І в нас не виникає відчуття, що ми користуємося чужими благами. Його ніколи не зупиняла людська невдячність або дурість. Він посилає дощ, наповнює річки… Яскравий приклад жертовності показав Ісус Христос, коли не пошкодував заради нас навіть власного життя.

До того ж, така риса, як жертовність, вкладена в серця людей Самим Богом. Напевно, багато хто відчув на собі те, наскільки іноді приємніше дарувати подарунки, ніж приймати, яке щастя наповнює серце, коли зробиш комусь добру справу. Тим самим підтверджується біблійний принцип: «Блаженніше давати, ніж приймати» (Діян. 20:35).

І це не випадково. Сам Бог благословляє тих, хто щедрий, бо написано: «Хто дає доброзичливо, того любить Бог» (2Кор. 9:7).

Автор: Юлія Єропкіна

Наступний запис

Жадібність

Жадібність ми часто асоціюємо з грошима, але її вплив набагато ширший. Ми можемо бути жадібними на час, на любов, на ... Читати далі