Нещодавно я чув про жінку, яка в ресторані на центральному узбережжі Каліфорнії замовила зелений салат. Офіціянт забув поставити їй збоку заправу, тому вона почала вибирати різну зелень пальцями і куштувати її. Смак городини вразив жінку, і вона вигукнула до своїх друзів: «Мені 42 роки, а я вперше спробувала, який салат на смак!»
Продукція в тому ресторані була дуже свіжою – салат та іншу зелень зірвали того самого ранку на фермі лише за 20 миль звідти. Ціле своє життя ця жінка їла продукти, що не були вирощені в тій місцевості, і до того ж з густою салатною заправою. Її здивував смак городини, який вона нібито добре знала.
Я рекомендую, щоб люди якнайчастіше їли органічні продукти. Прекрасний сімейний відпочинок – щотижня вирушати на місцевий фермерський ринок, аби вибрати фрукти й овочі, які ще вкриті брудом, але не були оброблені пестицидами чи воском.
Чимало людей, почавши вживати ту їжу, яку споживав Ісус, несподівано виявляють, що смак свіжих продуктів подобається їм значно більше, ніж раніше. Насправді ми звикли споживати харчі, переповнені сіллю, цукром, додатками, гідрогенізованими жирами та іншими речовинами, які використовують для перероблення їжі.
Американська нація, видається, уже зовсім забула, як смакують цілі свіжі продукти.
Просто додати соли й перцю?
Одна із найпоширеніших практик у куховарстві – майже до кожної страви додавати соли та перцю. Хоча вони й можуть бути добрими приправами для деяких продуктів, я раджу обмежувати споживання соли.
Про потяг до цукру відомо вже упродовж десятиліть, однак пристрасть до соли – це відносно нова царина досліджень. Деякі люди, як видається, жадають їсти солоні страви, і виробники продуктів швидко скористалися цим фактом.
Сіль складається з натрію і хлориду. Натрій – це основний винуватець поганого здоров’я. Більшість американців споживають натрію вдвоє більше, ніж калію. Для оптимального здоров’я рекомендують співвідношення калію і натрію 5:1 або більше. Кількість натрію, яка потрібна, щоб зберегти добре співвідношення натрію-калію, – менш ніж 200 міліграмів соли на день, себто приблизно десята частина чайної ложечки. Пересічний дорослий американець споживає від 6 до 25 грамів соли на день, у середньому 10 грамів щодня. Це майже у двадцять разів більше від правильної дози!
Мені постійно трапляються пацієнти, які розповідають: «Я ніколи не солю своєї їжі». Вони мають на увазі те, що рідко використовують за столом сільничку. І помилково вважають, що споживають мало соли, хоча перероблені продукти становлять величезну частину їхнього раціону. Хоч як це прикро, але в перероблених харчах уміст натрію дуже високий. Перевірте етикетку, купуючи наступного разу консервований суп чи овочі.
Ті, хто їсть солоне, часто відчувають втому і виснаження. У цих людей сповільнена функція надниркової залози.
Приблизно один із чотирьох американців страждає від гіпертензії, або високого кров’яного тиску, що пов’язують із надмірним споживанням натрію.
Найкращий спосіб змінити це співвідношення і збільшити споживання калію – їсти багато свіжих фруктів та овочів, які мають вищу концентрацію калію, ніж натрію; кардинально зменшити вживання перероблених продуктів і фаст-фуду; а також не брати в руки сільнички. Якщо ви любите смак соли, використовуйте її замінник. Коли вже мусите вживати сіль, то додавайте до страв кельтську морську сіль, яка доступна в більшости крамниць дієтичного харчування.
Спеції і трави, які вживали в Ісусові часи
За біблійних часів люди споживали різноманітні трави і спеції не тільки за їхню спроможність присмачувати їжу, а й з медичною метою. Тут перелічено лише кілька з тих, що згадані в Біблії.
Коріяндр
Манна видавалася ізраїльтянам подібною до коріяндрового насіння. Нині коріяндр багатьом людям більше відомий як кінза. Його називали «цілителем із небес».
Це річна рослина з родини зонтичних, або селерових. Плід складається з сірувато-білих кулястих насінин, які містять приємну ароматну олію. Коріяндр додавали до борошняних виробів, м’яса, салатів, карі, юшки і навіть до солодощів та вина.
Упродовж століть його використовували, щоб лікувати дрібні шлункові недуги, у тім числі розлад травлення, метеоризм і діярею. Також застосовували місцево, аби послабити біль у м’язах і суглобах.
Можна приготувати добру приправу на основі йогурту – для печеної курки, баранини чи риби, якщо до склянки посічених коріяндрових листків і склянки йогурту додати зубчик часнику, одну столову ложку оцту, пів чайної ложечки соли і пів чайної ложечки кмину. Змішайте все це і добре охолодіть перед тим, як подавати до столу.
Гісоп
Чимало дослідників Біблії вважають, що гісоп був різновидом майорану, представником родини губоцвітих. За біблійних часів гісоп рясно ріс в Ізраїлі на Синайському півострові, і його досі широко використовують на Близькому Сході як приправу і в лікувальних чаях.
Як відомо, гісоп запобігає згущуванню крови. Це давній протизастійний засіб. Сучасні експерименти також продемонстрували його здатність спиняти ріст вірусу простого герпесу, який викликає герпетичну лихоманку і генітальний герпес. Доктор Джеймс Болч стверджує, що гісоп сприяє вивільненню слизу з дихальних шляхів, полегшує травлення, регулює кров’яний тиск і виганяє гази.
М’ята
Хоча смак м’яти приємний для більшости людей, її перелічено серед трав, які чимало дослідників Біблії вважають «гіркими травами» (Вих. 12:8, Чис. 9:11). Іншими гіркими травами називають листя салатного та дикого цикорію, салату, настурції, щавлю і кульбаби – у біблійні часи усіх їх вживали як своєрідний «салат». На всьому Близькому Сході ростуть два головні види м’яти – перцева і кучерява.
Римляни і греки використовували м’яту, щоби врятувати молоко від зіпсуття. Ще її зазвичай вживали після їжі для покращення травлення. Сучасні травники рекомендують цю рослину в разі менструальних болів, нудоти при вагітності, для лікування застуди, грипу, морської хвороби, печії, лихоманки, головного болю та безсоння.
Крім того, м’ята – протиспазматичний засіб. Вона заспокоює м’язи шлунково-кишкового тракту і матки. Також добре стимулює менструацію, допомагає при нудоті, однак вагітні жінки, в яких раніше траплялися викидні, повинні її уникати.
Петрушка
Деякі рослини Біблія називає «запашними» (П. п. 5:13). Вважають, що петрушка – одна із цих трав. В Ізраїлі вона дуже поширена. Це одна з перших рослин, що з’являються навесні, і, мабуть, саме тому її додають до більшости традиційних пасхальних страв.
Петрушка – багате джерело вітамінів А і С. Дві речовини, які вона містить, – апіол і міристицин – діють як м’який проносний і сильний сечогінний засіб. Завдяки сечогінним властивостям вона спроможна регулювати кров’яний тиск. У Німеччині петрушковий чай призначають саме з цією метою.
Наукові дослідження показали, що петрушка блокує утворення гістаміну – речовини, що спричиняє алергійну реакцію. Вона може допомогти тим, хто страждає від сінної лихоманки або кропив’янки. Доктор Джеймс Болч стверджує, що петрушка вивільняє гази, стимулює нормальну діяльність травної системи і освіжає дихання. Також сприяє функції сечового міхура, нирок, печінки, легень, шлунка і щитоподібної залози.
Інші трави
Такі трави, як кріп, кмин, куркума, цинамон, шафран і гірчиця, є поширеними спеціями в кухні Близького Сходу. Хоча їх не згадано в Біблії, вони чудово присмачують страви. Я заохочую вас експериментувати з ними.
ЩО ЇВ БИ ІСУС?
У раціоні Ісуса було доволі овочів, особливо часнику, цибулі, пор, квасолі і сочевиці. Часто вони ставали головною стравою, і їх зазвичай присмачували травами та спеціями, поширеними в Ізраїлі.
Ми можемо їсти, як Ісус, додавши до свого раціону більше овочів, до того ж з’їдаючи їх свіжими, сирими, пропареними або ледь підсмаженими на оливковій олії.
