Сила, що підносить угору

Ми маємо дивовижний потенціял приймати радість, який дає нам змогу притягувати інших до Христа. Для безвірника радість християнина – наче нектар у квітці для бджоли. Але будьте пильні: наш ворог шукає способів зіштовхнути нас униз.

Як військовий капелан, я часто вислуховував розповіді чоловіків про те, як вони шукали сексуальної насолоди минулого дня. Можливо, чоловіки переповідали мені тільки свій негативний досвід, але він був багатющий. Їхні надії пережити ніч екстазу завжди виявлялися марними. Ці чоловіки почувалися обманутими. Проте буде наступний раз: вони спробують знову, далі сподіваючись знайти втіху – тільки щоб розчаруватися ще раз.

І на довершення всього, на деяких чоловіків чекав жахливий наслідок: вони заробляли недугу, яка лишалася з ними на решту життя. Девіз диявола такий: «Веселіться тепер; ціну заплатите завтра».

Бог жадає для Своїх дітей, аби ми мали радість тепер і ще більшу радість у прийдешні дні. Він хоче, щоб ми навчилися радіти, навіть якщо сатана вдається до своїх якнайпідступніших хитрощів. Ми з вами можемо отримати частину того прагнення, яке має Бог! Ми можемо переконати інших, що Божа радість реальна.

Я одержую чимало листів від людей, які повідомляють про дивовижну користь від того, що я написав про важливість мати радісне серце. Часто ці читачі хочуть допомагати ще й іншим.

Перші християни співали, чекаючи, коли голодні леви нападуть на них. Чи були вони насправді сповнені радости? Вони мали досить радости, аби переконати деяких невірних римських глядачів, що християни мають дещо потрібне їм. Із цих жахливих переслідувань виростало відродження, яке поширилося в усьому світі! Багато хто повірив, що вчення Ісуса правдиве:

Нині ж до Тебе йду, і це говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну. (Ін. 17:13)

Коли я читаю ці Ісусові слова, мене сповнює Його захват! Ми з вами можемо бути свідками правдивости того, що Він сказав! Ми можемо сказати стражденним людям: «Бог має таємницю, якою хоче поділитися з вами!»

2000 років нещасливі люди вважали духовну радість недосяжною для «нормальних» людей – таких, як вони. Але Ісус об’явив, що Бог хоче поділитися Своїми дарами з найслабшими, найбільш грішними людьми на землі.

Я дізнаюся, що можу радіти, незалежно від власних хиб, за умови додержання одного правила: я мушу вірити в Ісуса ЗАРАЗ. Не колись у майбутньому, але зараз. Саме зараз я приймаю Його дар великої радости. Цей дар дає мені енергію, якої я потребую, щоб радуватися завжди в Господі.

Сатана завжди прагне збентежити нас, так само як він пробував збентежити Ісуса та Його учнів. Але одного дня битва завершиться. Усі сили зла будуть переможені. Нам не буде проти чого боротися!

Поки що Бог закликає нас бути світлом на вершині гори, яке показує іншим дорогу до Того, хто прийшов принести «радість світові».

Чому Бог не зробить наше життя легким, аби християни мимоволі сповнилися радости? Насінина потребує місяців й навіть років, щоби дати плід. Саме такою Бог сотворив її. Він сотворив і нас із вами так, що ми втішатимемося Його дарами, коли повіримо Йому!

Чи християни мають більше радости, ніж нехристияни? Відповідь має бути «так», але ви, мабуть, знаєте, що так є не завжди. Як же так може бути, коли Бог пообіцяв нам дати велику радість?

Бог сказав ізраїльтянам, що Земля обітована належить їм. Але вони не повірили, що Він допоможе їм заволодіти нею. Тому вони багато років страждали в пустелі.

Отже, бачимо, що вони не могли ввійти через невіру. (Євр. 3:19)

Ми живемо у своїй «пустелі» нещастя, коли відмовляємося повірити в Бога і вимагати радости, яку Ісус обіцяє нам. Обітована земля – це символ того, що Бог замислив дати всім Своїм дітям через Христа. Ми можемо отримати Його обітниці через віру!

Щодня в нас з’являється не одна нагода обирати між смутком і радістю. Кожна ситуація пропонує вибір. Наприклад: водій позаду вас сигналить. Ваша природна реакція – не радість. Але у вас є вибір: ви можете роздратуватися або повірити, що Бог використовує того водія, щоб випробувати вас. Можливо, водій кричить на вас. Він не викрикує благословення, але ви все одно можете радіти, тому що знаєте, що Бог любить вас і піклується про вас. Вибирати вам.

Чимало разів вам доведеться обирати за мить. У мить рішення ми покладаємося на весь наш колишній досвід і на думки, що збереглися в наших спогадах. Що ви зберегли у своєму розумі?

Перелічу кілька речей, про які я не хотів би думати, бажаючи відчувати радість, адже Бог наперед призначив їх такими, що зменшують моє здоров’я й радість: гнів, кривда, ненависть, тривога. Життя надто коротке, щоб марнувати час, міркуючи над усіма цими речами.

Бо що таке ваше життя? Воно є пара, що з’являється на короткий час. (Як. 4:14)

Час надто дорогоцінний, аби його марнувати. Можливо, вам здається, що у вас дуже багато причин бути нещасливими і тому надто важко нехтувати ними усіма. Спробуйте повірити: якимось чином Бог використає принаймні одну з ваших проблем, аби досягти чогось доброго. Щоразу, коли думку про сумне ви змінюєте на радість, наступну трансформувати буде легше.

Я добре пам’ятаю одну річ, яка колись до краю збурила мій розум. Поступово моє ставлення до таких речей змінилося. Після кожної перемоги я відчував, що дедалі більше готовий долати більші і ще важчі труднощі.

Тож починайте, коли зможете. Будьте переможцями, коли зможете. Без упину йдіть уперед.

Пам’ятайте, що наша ціль – радіти в Господі ЗАВЖДИ. Не відкладайте радість на той час, коли ваше становище зміниться. Можливо, що Бог уже чекає, коли змінитеся ви. Ми часто хочемо, щоб те чи те змінилося перед тим, як ми по-справжньому повіримо, що Бог заспокоїть усяку нашу потребу. Але так не буває. Бог хоче, щоби спершу повірили ми.

У сімнадцятому розділі Євангелія від Іоанна Ісус сказав Отцеві, що Він довершив Його діло. Ісус сповнив Свою місію, а тепер ми отримали нагоду виконати свою: повірити в Бога. Ісус знав, що на Його учнів, а також на майбутніх вірних, чекають усілякі труднощі. Але з вірою приходить дедалі більша радість від того, що Бог творить у нас! Ми ніколи не здобудемо перемоги, чекаючи, поки зміниться наше становище чи середовище.

Після довгих років ув’язнення Павло сказав таке:

Говорю не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що в мене є. (Флп. 4:11, шрифтове виділення – автора)

Ми, переважно, ще не доросли до того рівня, коли задоволені будь-якими обставинами. Але Павло не сказав нам, щоб ми не почувалися винними, коли таки відчуваємо невдоволення. Він хотів сказати нам, що ми здатні навчитися мати таку саму радість, яку мав він. Його щастя не залежить від обставин. Як йому це вдалося? Він вірив, що Бог має владу над його життям. Він знав, що коли Бог захоче, то визволить його з тюрми!

Навчаючись радіти, ми не повинні страждати і переборювати труднощі, як Павло; однак навчившись задовольнятися хоча б за якоїсь однієї важкої обставини, ми краще зрозуміємо секрет радісного життя. Правда в тому, що Бог шукає людей, яких міг би благословити!

Коли Бог хоче, щоби наш стан змінився, Він змінить його. Коли Він хоче, щоб ми щось зробили, Він допоможе нам це зробити. Віра в це сповнює нас духом задоволення, навіть радости.

Уявіть собі зрізану квітку, яка в’яне й хилиться вниз. Поставте цю квітку у вазу, наповнену водою, і вже скоро станеться чудесна річ: квітка оживе й підніметься вгору!

Яку ж силу має вода, що спроможна оживити квітку? Квіти складаються передусім із води. Щойно зрізані, квіти ще мають свою воду, яка зберігає їхню форму. Опинившись у порожній вазі, квіти починають в’янути, тому що їм відрізано постачання води, їм потрібна вода для того, щоб квітнути. Є ще інша річ: коли ви доллєте води в суху вазу, то не побачите, як вода щось робить, навіть якщо пильно стежитимете за процесом. Ви помітите лише наслідки. Те саме стосується і віри. Ми не можемо бачити віру, але вона сповнює новим життям наше тіло. Віра «піднімає нас угору». Коли ви вірите Божим обітницям, ця віра осяює усмішкою ваше обличчя, змінює вашу мову, повнить рішучістю кожен ваш крок і навіть може на якийсь сантиметр додати вам зросту!

Коли Бог дарує нам усмішку, вона оселяється в наших серцях і дивовижним чином впливає на кожну царину нашого життя. Навіть духовний світ помічає, коли з’являється щаслива особа. Ангели отримують благословення, а злі духи скуляться, бачачи Божу присутність у щасливому серці.

Бог сотворив квітку так, що вона змінюється, коли взаємодіє з водою. Він сотворив нас так, що коли ми взаємодіємо з тим, чого Він навчає в Біблії, то також змінюємося! Коли ми «хилимося вниз», Його радість підносить нас угору.

Вірте, що Бог діє у вас. Він починає діяти, коли ми повіримо в Нього. Деякі люди відчувають, як щось змінюється в них у ту мить, коли вони починають вірити, що Ісус їхній Спаситель, а інші відчувають цю зміну згодом. Важливо, щоб ми не відчували зневіри тільки тому, що Бог не діє в нас так само, як Він діє в іншій людині. І також нам потрібно зважати на досвід інших людей – тільки тому, що він відрізняється від нашого. Кожна Божа дитина – це унікальне створіння.

Повіривши, що Бог чинить якесь добро у вас і для вас, уявіть собі, як вода плине до квітки, несучи їй силу й красу. Далі практикуйте віру, і зрештою ви побачите, як сповнюються Божі обітниці у вас.

Пам’ятайте, квітка не може підняти себе вгору – це робить вода. Подумайте про людину, яка каже: «Я був надто невірним, щоби Бог відповів на мої молитви». Наш ворог завжди прагне наголосити на нашій слабкості, але Бог хоче наголосити на силі Його Сина і на тому, що Він спроможний вчинити в нас! Бог сотворив квітку, яка вбирає в себе воду, і Він сотворив нас – що черпаємо силу й радість зі своєї віри в Ісуса.

Радість дає нам силу стояти, і ми спроможні черпати цю силу від Бога. Він наше джерело. Кінець кінцем, радість – це таємна зброя Бога. Він використовує її, щоб укріплювати нас і приваблювати інших. Діліться радістю з усіма, кого зустрічаєте: вона не має бути таємницею ні для кого!

Попередній запис

Що справжнє?

Лукаве серце людське найбільше і вкрай зіпсоване; хто пізнає його? (Єр. 17:9) Які ж невтішні це слова. Чому хтось так ... Читати далі