Чого ми хочемо

Адам і Єва не вірили, що Бог прагне їм добра; вони робили те, чого самі хотіли. І наслідки ми знаємо. Те, що ми хочемо робити, часто призводить до наслідків, які нам не потрібні.

Нерідко ми прагнемо того, що недобре для нас, і вдаємося до цього. Що ж тоді відбувається? Рано чи пізно настає вельми неприємна розплата.

Ми можемо запитати себе: «Чому я почуваюся таким нещасним?» Нутром відчуваємо, що наше життя прямує зовсім не туди, куди повинно. Але наше бажання змінити свою життєву ситуацію не значить, що вона повинна змінитися!

Наша гріховна природа жадає і навіть домагається насолоди. Вона бажає втіхи будь-якою ціною. Вона може спонукати нас заспокоювати пристрасті, які гублять нас самих.

Мене вчили, що красти – це погано, але мій розум шукав винятки з цього правила. Винятки! Саме цього ми часто бажаємо.

Ще підлітком я мріяв подорожувати. А для цього потрібні колеса. Я переконав себе, що цілком нормально буде «позичити» чужу машину. Вона потрібна була мені не більш, ніж на кілька тижнів, а тому це не було справжньою крадіжкою. Я ніколи не мав автомобіля, а незабаром мусів їхати закордон на війну. Страхова компанія, мабуть, відшкодує власникові збитки, яких я йому завдав, а до того ж я йду замість нього на війну, де він міг би втратити своє життя. Мої роздуми нічого вам не нагадують?

Тож я вирушив у дорогу, і якийсь час мене це захоплювало. Дорога! Мандри! Розвага! Згодом стало закрадатися відчуття провини. Мене може спіймати поліція! Перша радість згасла.

Батьки вчили мене, що пити алкоголь недобре. Але знову ж, я хотів повеселитися! Мені здавалося, що я не роблю нічого іншого, крім того, що виконую свою роботу і дотримуюся чужих правил. Врешті настав час робити те, що я хотів робити!

Тоді це звучало цілком розсудливо. Тому моя гріховна природа повела мене в місця, де я міг втішатися алкогольним сп’янінням. Це було весело, але завжди настає час відплати.

Деяких людей приваблюють наркотики. Їм здається, що це добре. Їм це подобається. Невдовзі вони потребують їх знову. Логіка така: «Я цього хочу, а тому мушу мати». Кінець кінцем за цю «насолоду» прийдеться розплачуватися здоров’ям і щастям.

Ми дуже легко переконуємо себе в тому, що повинні прагнути лише насолоди. Через свою гріховну природу ми, як Адам і Єва, приймаємо рішення, які ведуть радше до страждань, аніж до радости. Якщо ви вже потрапляли в таку пастку, то зрозумієте, про що я. Ми всі схильні повторювати старі помилки, знову і знову. Але вихід таки існує: ми можемо віднайти більшу радість і більше щастя!

Ісус спонукає нас пізнавати Божу таємницю все більшої радости, замість того, щоб потрапляти в пастку все меншої втіхи.

Ми схильні зосереджуватися на аморальних втіхах, а не на стражданні. Ми виправдовуємо себе: «Бог дав мені це бажання, а тому Він зрозуміє, якщо я роблю щось добре для себе». Сатана розказує нам, що владу маємо ми, тимчасом як ми передаємо керівництво своїм життям його деструктивній силі.

Господар, якого ми обираємо, поступово маніпулюватиме нашими думками:

Невже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви і раби, кому підкоряєтесь: чи то раби гріха – на смерть, чи то послуху – на праведність? (Рим. 6:16)

Коли я побачив жорстокі злочини німецьких солдатів, служачи в повітрянодесантних військах під час Другої світової війни, то став зневажати всіх німців, їхні загони СС були особливо страхітливі. Саме лише слово «німець» викликало в мене лють.

Коли війна скінчилася, я продовжував вважати, що кожен німець задумує якесь зло. Згодом я зрозумів, що німці такі самі люди, як і ми, – деякі добрі, а деякі – ні. Познайомившись із ними, я зрозумів, що сталося з цими людьми.

Адольф Гітлер пообіцяв нещасному, голодному народові, що дасть йому роботу, харч і багатство. І це сталося.

Крок за кроком Гітлер поступово запанував над усім – і навіть над способом мислення німців – до тієї міри, що чимало з них стали знаряддям у його руках. Врешті-решт він здобув таку владу, що пересічній людині залишався один вибір: або коритися, або йти на смерть. Такий послух перед Гітлером мало не призвів до знищення всієї нації. Місто за містом оберталося на руїни, без жодної вцілілої будівлі.

Сатана обіцяє нам втіху і задоволення як винагороду. І хитро додержується своїх обіцянок. Тоді він поступово опановує нашим розумом, і ми втрачаємо майже все, через що могли би бути щасливими.

Чимало людей не усвідомлюють, яким спокусливим може бути зло.

Бог сотворив нас для щастя і показав нам дорогу до все більшого щастя! Також Він застерігає перед демонічною силою, яка протидіє Святому Духові:

Бо плоть бажає противного духові, а дух – противного плоті: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хотіли б. (Гал. 5:17)

Припустімо, що ви створюєте і продаєте якийсь виріб; і коли його продано, ви вже не впливаєте на те, як його використовують. Однак ви могли би сконструювати цей виріб так, щоб він постійно потребував чогось, що можете дати лише ви. Тоді власникові доведеться знову повертатися до вас. І саме такими нас сотворив Бог!

Ми потребуємо щастя, яке може дати лише Бог!

Ми раз у раз пробуємо знайти заміну щастю: втіхами, владою та успіхом. Але всі вони минущі. Вони ніколи не довершать того, чого ми потребуємо згідно із Божим замислом: Його рецепту щасливого життя.

Діти народжуються, плачучи, і вони вдосконалюють це своє мистецтво впродовж перших кількох місяців життя. Опісля вони вчаться набагато радіснішому мистецтву – мистецтву сміху. І ця нова поведінка дарує щастя всім: родині, друзям та всьому оточенню. Але з віком той безтурботний сміх чути дедалі рідше.

Ісус прийшов, аби навчити нас сміятися знову. Він прийшов, аби принести нам радість. Він заохочував нас бути «як діти».

З великою приємністю пригадаю такі слова:

Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює. (Флп. 4:13)

Одного дня, коли я обмірковував цей стих, у мене виникло таке питання: чого ти можеш досягти в Христі? Я ніколи не пробував скласти точний перелік того, чого можу досягти в Христі. Тож я почав складати список. Я можу:

  1. завжди сповнюватися радістю в Господі (див. Флп. 4:4).
  2. радісним голосом ликувати для Господа (див. Пс. 46(47):2).
  3. мати в устах нову пісню. Багато хто побачить її і буде уповати на Господа (див. Пс. 39(40):4).
  4. сповнитися усякою радістю та миром у вірі (див. Рим. 15:13).
  5. кріпитися в Господі та в могутності Його сили (див. Еф. 6:10).
  6. нічого не мати, але посідати все (див. 2Кор. 6:10).
  7. мати Христових радощів ущерть (див. Ін. 17:13).

Це все те, чого хоче від нас Бог. І чого також хочу я! Хто не хотів би мати багато Христової радості? Який безмежний потенціял подарував нам Бог! Надто часто ми потрапляємо під вплив обставин, замість того щоб використовувати владу, яку дав нам Христос.

Якби ви успадкували велике багатство, то дуже зраділи би, дякували би Богові й, напевно, багато би усміхалися. Але Ісус дарує нам щось набагато більше, ніж матеріяльне багатство: Він дарує нам перемогу!

Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. (1 Кор. 15:57)

І це справді причина для усмішки!

Попередній запис

Зростати щодня

Ісус навчав Своїх учнів ходити по воді, зціляти різні недуги і знаходити гроші, якщо в цьому була потреба. Оце так ... Читати далі

Наступний запис

Благословення вщерть

...Не про себе тільки кожен турбуйся, але кожний і про інших. (Флп. 2:4) Ми так часто зосереджуємося на своїх справах, ... Читати далі