Заздрощі на славу Божу

Змова фарисеїв та іродіян проти Ісуса, Джеймс Тіссо

«Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а оскільки ви не від світу, але Я обрав вас від світу, тому ненавидить вас світ» (Ін. 15:19), – каже Христос, і з цим твердженням не можна не погодитися. Навіть, якщо цього сумного факту ми б не хотіли визнавати. Причин цієї ненависті безліч, проте сьогодні хотілося пригадати лише одну з них – заздрість.

Спочатку пригадаємо два біблійних фрагмента. У першому ми стаємо свідками «судилища» над Христом: «Отже, коли вони зібралися, Пилат сказав їм: кого хочете, щоб я відпустив вам – Варавву чи Ісуса, названого Христом? Бо знав, що видали Його через заздрощі» (Мф. 27:17,18).

Другий фрагмент розповідає про мученицьку кончину диякона Стефана: «Слухаючи це, вони розлютилися в серцях своїх і скреготали на нього зубами. А Стефан, сповнений Духа Святого, глянувши на небо, побачив славу Божу й Ісуса, Який стояв праворуч Бога, і сказав: “Ось, я бачу небеса, що розкрились, і Сина Людського, Який стоїть праворуч Бога”. Вони ж, закричавши гучним голосом, позатуляли вуха свої і одностайно кинулися на нього, і, вивівши за місто, стали побивати його камінням» (Діян. 7:54-58).

Що об’єднує ці два біблійні фрагменти, окрім смерті двох підсудних? – Заздрість. І якщо в першому фрагменті про це прямо вказано, то в другому – заздрість стала причиною самого «судилища», яке закінчилося мученицької смертю Стефана (див. Діян. 6:9-12). Хоча не можна виключати того факту, що за «релігійними ревнощами», які спонукали юдеїв побити камінням Стефана, не стояла та сама заздрість. Варто лише пригадати, що лице Стефанове в синедріоні на судилищі (точніше його профанації) було «як лице ангела» (Діян. 6:15), що свідчило про Божу благодать, яка линула на нього і була явною для всього оточення. Для багатьох людей таке явище могло стати лише приводом для цікавості, або навіть для кепкувань, проте для затятих фарисеїв і саддукеїв, які вважали себе єдиними вірними послідовниками Божими, це могло стати причиною для лютішої заздрості, що в підсумку призвела до смерті праведника.

Заздрість не раз перешкоджала і в Павловому служінні (див. Діян. 13:45; Діян. 17:5) і в служінні інших апостолів (див. Діян. 5:17,18). Але особливо примітний наступний випадок, яким ділиться апостол Павло в Посланні до Филип’ян: «Деякі, правда, через заздрощі і суперництво, а інші з доброї волі Христа проповідують. Одні з суперництва проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх… Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано або щиро, я й тому радію і радітиму» (Флп. 1:15-18).

Тут мимоволі пригадується інший Павлів вислів: «До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра» (Рим. 8:28). Це саме сталося і у випадку смерті Христової, без якої не відбулося Його славного і рятівного для всіх нас воскресіння, і смерті Стефанової, яка на думку багатьох біблійних тлумачів стала поштовхом для Савлових гонінь «на церкву в Єрусалимі» (Діян. 8:1), які закінчилися його дивовижним наверненням (див. Діян. 9). І як після цього не вигукнути разом із Савлом з Тарсу, тепер більш відомим під ім’ям апостол Павло: «О, глибино багатства, і премудрости, і розуму Божого!» (Рим. 11:33). Тобто все в цьому світі прямує до прославлення імені Божого!

Тому, якщо ви потерпаєте від чиєїсь заздрості, пам’ятайте, що в Бога є план, щоб перетворити ці скорботи на більшу Його славу, головне тут – довіритися Йому.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docЗаздрощі на славу Божу


Ваш коментар:

Попередній запис

Як позбутися заздрості?

Як позбутися заздрості? Цим питанням задаються багато людей, особливо коли бачать перед собою багатих, успішних, красивих, загалом щасливих, за земними ... Читати далі