Чи ти знаєш, шановний читачу, що Ісуса Христа можна зустріти. Він помер, однак воскрес. А отже, живе як людина в тому самому тілі, що й до смерти, тільки одухотвореному, воскреслому. Він залишився тією ж людиною, що й був, – людиною, яка в усьому, крім гріха, подібна до нас.
Якщо не відчуваємо Ісуса своїми чуттями й не сприймаємо думками, то Його відчуває наш дух, сутність нашої безсмертної душі. Отож, ми володіємо здібностями, за допомогою яких можемо наблизитися до Бога.
Відчувати Бога – це досвід, схожий на сприйняття думок інших людей. Читаючи якусь повість, ознайомлюєшся з думками, що їх за посередництвом записаних слів передав тобі письменник. Читаючи якісь художні або філософські твори, маєш справу з невидимими думками їхніх авторів.
Однак Ісус Христос – це не думка, не ідея, а реальна Людина і справжній Бог.
Спілкуючись телефоном, зустрічаєшся з людиною, з якою говориш, але якої не бачиш. Так само можеш сказати, що зустрічаєшся з Ісусом Христом, з Яким розмовляє твоє серце, тимчасом як сам Він перебуває поза твоїм зором.
Зустріч з Ісусом Христом відкриває перед тобою безконечні перспективи й дає щораз більше сил для перемоги над злом. Під час зустрічі з Ісусом Христом може відбутися зцілення зламаного серця людини, а сама вона стає більше спроможною долати страждання й невдачі, які випадають на її долю. Здобуваючи цей досвід віри, людина починає ліпше розуміти Слово Боже, вчиться розмовляти з Богом і зростати в єдності з Ним.
Людина отримує сили й для того, щоб допомагати іншим, лікувати їх і робити спроможними підтримувати власне здоров’я та відновлювати знищену батьківщину.
Зустріч з Ісусом Христом відбувається тоді, коли людина молиться й приймає Його слова.
Якщо читатимеш Святе Письмо, намагаючись осягнути його суть, щораз ліпше, вільніше орієнтуватимешся в ньому й глибше розумітимеш його, виявлятимеш там важливі речі та пам’ятатимеш і роздумуватимеш про прочитане, то швидко наблизишся до молитви, у якій зустрінеш Бога.
Часом хтось переживає це під час зустрічі з людиною, яка вже відчула Божу присутність. Тоді чує від неї Слово Боже, переймає її досвід, молиться разом з нею або ж вона молиться за нього, внаслідок чого й відбувається зустріч з Богом.
Отож, двері до Бога відчиняються по-різному, тобто існує багато способів побачити Його. Бо, як сказала одна дівчина, «це не Ісус є тим, хто мовчить, а я є тою, яка не чує».
Один двадцятишестилітній чоловік так описав свою зустріч з Ісусом Христом:
«Доклавши певних зусиль, я без якихось значних проблем склав іспити в університеті. Я мав доволі реалістичне уявлення про життя, світ і людину. Та от одного дня друг запитав мене:
– Чи ти віриш у Бога?
– Сам не знаю. Цей Бог є таким чужим і далеким, чимось, що перебуває десь в імлі й хмарах. Старші люди ще, можливо, дотримуючись традицій, вірять.
– А чи знаєш про Ісуса Христа?
– Трохи чув, – відповів я. – За життя Він чинив чуда. Я бачив Його на хресті, і мені було дивно, що перед ним хрестяться.
І ще чимало запитань поставив мені друг. На більшість із них я не зміг відповісти. Я почав утрачати ґрунт під ногами. У мене з’явилися сумніви щодо мого реалістичного способу мислення, а в голові запанувало сум’яття. У мені точилася запекла боротьба. Завдяки другові я дізнався, ким є я, і ким насправді є Христос. І в мені почала рости й міцніти нова людина, яка вже знала, ким та чим вона є і звідки походить, чого раніше я не усвідомлював. Я знайшов Друга, Ісуса, якому повірив, – Друга, котрому міг відкрити своє серце».
Отже, це можливо зустріти Ісуса Христа й стати іншим – людиною, що живе правдою, черпає знання з джерела та є справжнім християнином.
Адже можна отримати від Ісуса Христа в Церкві таку силу, яка насправді дасть нам змогу чудесно допомагати іншим, наділяти їх життєвою енергією, лікувати їхні рани й слабкості та дарувати їм таку міць, з якою житимуть вічно.
Життя інше, ніж ти думав. Воно набагато ширше й більше, і вище, і глибше, ніж тобі здавалося. Життя є навіть там, де, на твою думку, його не було.
Нехай життя освітить тебе нині всім своїм блиском.
