Вона небезпечніше за всі армії світу. Її жертви – серед багатих і бідних, серед молодих і літніх людей, серед учених і неуків. Вона – головна перешкода для успіху всякого задуму. Вона – всюди: у домівках і майстернях, у конторах і на вулицях. Її слід – духовне руйнування, приниження і смерть. І мало кому вдалося уникнути її. Вона часто стукає і в твої двері. Твій смертельний ворог, чиє ім’я – заздрість.
Люк де Клап’є Вовенарг, французький письменник-мораліст казав: «Заздрість не зуміла б сховатися: вона звинувачує і судить без доказів, вона примножує недоліки, дає щонайменшим помилкам гучні назви; мова її сповнена жовчю, перебільшенням і несправедливістю».
Що ж таке заздрість? Коли в одного хлопчика запитали про це, він подумав і відповів: «Заздрість – це коли хтось сидить на колінах у мого тата, а мені так сильно хочеться бути на його місці».
Василій Великий сказав: «Заздрість є печаль про благополуччя ближнього».
У чому суть заздрості? Заздрість народжується, коли починається успіх іншого; перестає, коли припиняється його тріумф і починається нещастя. Заздрість ніколи не знає відпочинку. Люди простять вам усе, окрім успіху!
Заздрість властива усім расам, націям, племенам і народам. Мені здається, з усіх людських вад заздрість найогидніша. Апостол Яків зауважив: «Де заздрість і сварливість, там безладдя і все лихе» (Як. 3:16).
Заздрість зачиняє небо, засліплює розум, потьмарює душу, засмучує Бога і веселить бісів. Бережіться заздрості більше від друзів, ніж від ворогів, бо ворог заздрить явно, а друг таємно. Заздрість подібна до сірчаної кислоти: роз’їдає нормальні взаємини між людьми; друзі стають ворогами, брати – ненависниками.
Єврейські патріархи із заздрості продали свого брата Йосифа в Єгипет (Бут. 37 роз.).
Особлива любов їх батька, Якова до Йосифа – причина заздрості братів; наслідок – прагнення братів убити Йосифа. Заздрість ненавидить успіх іншого.
У Книзі Притч написано: «Заздрість – гниль для кісток» (Прит. 14:30). Коли людина заздрить чиємусь благополуччю, відбувається її духовна і фізична деградація. Заздрісник готовий піти на наймерзенніший злочин: вбивство свого друга чи родича. Абсолютно справедливо сказав Іоанн Златоуст: «Заздрість є корінь вбивства». Приклад тому – перше братовбивство. Каїн заздрив братові Авелю, бо дар того був прийнятий Господом, а його власне приношення – ні. Заздрість не давала йому спокою; як хотілося отримати те, що дісталося іншому! (Бут. 4:3-8). Образа штовхнула його на вбивство.
Фарисеї і саддукеї заздрили Христу, адже за Ним йшла безліч людей, а за ними – одиниці. Христос учив як той, Хто має владу, а в їх словах сили не відчувалося. Христос творив дива, а вони цього робити не могли. Успішне Христове служіння стало причиною заздрості релігійних вождів; розп’яття Христове – її слідством. У заздрісних людей довгі руки.
Так відбувається і в нашому житті, коли ми комусь заздримо. Заздрість не може байдуже дивитися на успіхи іншої людини.
Заздрісниками, у більшості випадків, виявляються строгі критики, гордівники, лінивці і дурні. Людям безталанним, але з великими амбіціями нічого більше не залишається робити, окрім як заздрити і критикувати справжні таланти. Заздрісник страждає комплексом чужої повноцінності.
У Біблії говориться про покарання заздрісників. Вони ризикують залишитися без Божого спадку: «Діла плотські явні: це – … заздрість, гнів, розбрат, незгоди‚ (спокуси), єресі, ненависть, убивство, пияцтво, безчинство і таке інше. Попереджаю вас, як і раніше попереджав, що ті, хто так роблять, Царства Божого не успадкують» (Гал. 5:19-21).
Заздрість подібна до молі: з’їдає одяг, в якому народжується. І заздрість гризе те серце, в якому народжується.
Не хочете страждати? Не будьте заздрісними!
Зацікавлені у викорінюванні заздрості? «Любов не заздрить» (1Кор. 13:4). Просіть Бога у ваших молитвах, щоб Він наповнив ваше серце любов’ю до людей і позбавив вас від заздрості. Не заздріть чужим досягненням, а краще радійте і дякуйте Богові за тих, кого супроводить успіх і благополуччя. І тоді ви зможете перемагати не лише заздрість, але й інші вади.
У висновку хочу процитувати висловлювання, яке побачив на одній із плит середньовічного музею Херсонесу: «Світло Христове просвічує всіх. Тікай заздрість, Христос тебе жене».
Автор: Сергій Батлук
