Як ставитись до грошей?

Гроші… Здається, що це лише нарізані аркуші паперу, але вони перетворюють друзів у ворогів і викликають настільки серйозні проблеми в багатьох сім’ях, що психологи із сімейних питань однодумно вважають, що гроші є однією з головних причин розлучень.

Дехто вважає, що проблема сім’ї в тому, що чоловік любить планувати свої витрати, а дружина любить бездумно витрачати їх. Але це тільки видима частина. Ця проблема має більш глибоке коріння. Можливо, один з подружжя винен в одному, а інший – в другому. І тоді в шлюбі виходить тертя, коли йдеться про гроші.

Але на мить забудьте про свого чоловіка чи дружину і подивіться на себе. Я переглянув усе Писання, шукаючи ключовий уривок, який би розкривав те, чому в сім’ях виникають проблеми з грошима, і спинився на цьому: “Майте вдачу не сріблолюбну [тобто грошолюбну], задовольняючись тим, що є” (Євр. 13:5). На мій погляд, це найважливіше зауваження в Біблії щодо грошей. Фактично все зводиться до того, щоб ми були не грошолюбними, тобто не жадібними, і разом із тим невибагливими.

Проблеми, пов’язані з грошима, тісно переплітаються з цими двома словами.

Поговорімо про грошолюбство. У Біблії є два різні слова, які розкривають сутність любові до грошей. Українською вони перекладені як грошолюбство та користолюбство (рос. любостяжание). І їх значення повністю протилежне. Тому нам треба це дослідити. Слово “грошолюбство” виражає любов до грошей у цілому. Такі люди люблять накопичувати гроші. Вони тримають їх у банках або деінде і не хочуть витрачати ні на що. Коли запитуєш їх, для чого вони це роблять, то вони самі не знають, часто кажучи, що гроші треба зберігати на “чорний день”. Слово ж “користолюбство” свідчить про любов до грошей, що викликана конкретною причиною. Таким людям отримані гроші буквально “пропалюють” кишені, вони отримують гроші для того, щоб їх тратити. У домі таких людей все забите речами, і їхня кількість постійно зростає.

Хто ви? Марнотратник? Тоді ви працюєте для того, щоб витрачати. Чи ж ви скнара? І в першому і в другому випадку, якщо ви втратили відчуття міри, Бог називає вас грошолюбцями, бо вас поневолює пристрасть мати більше речей і більше грошей.

Апостол Павло застерігає Тимофія: “Бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам” (1 Тим. 6:10). У цьому уривку сутність любові до грошей полягає в тому, щоб їх накопичувати. Взагалі, хочу зауважити, любов до грошей це дуже природне відчуття для людини. Мені б дуже хотілося побачити таку людину, яка б відмовилася від 500 доларів, запропонованих їй просто так. Але коли людина починає надавати грошам надто велике значення, тоді вона постає перед загрозою відходу від віри. Тобто спосіб життя такої людини перед Богом змінюється, якщо її любов до грошей виходить з-під контролю.

Разом з тим, цей текст нам повідомляє ще про одну важливу деталь. Ці люди не просто відпали від віри, а самі на себе накликали великі страждання. Ми думаємо, що гроші принесуть нам задоволення. Але Біблія вчить нас, що любов до грошей – це джерело багатьох страждань.

Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди” (1 Тим. 6:17), – застерігає апостол Павло. Сутність цього уривку полягає в тому, на що ми маємо сподіватися: на банківський рахунок або на Бога. Якщо я покладаюся на свої гроші, то надіюся на самого себе. Якщо ж ми покладаємося на Бога, Який щедро дає нам усе, щоб ми “благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися” (1 Тим. 6:18). Якщо в корені всіх моїх проблем любов до грошей, то мені необхідно усвідомити, що я не хочу надіятися на Бога. Мною володіє страх, і я переконаний, що сам маю вирішувати свої проблеми. “Чому це я маю бути щедрим?” – можуть думати такі люди. Відповідь на це питання ми знаходимо далі, в 19 вірші: “Збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного“. Грецьке слово, яке перекладене тут як “збирати”, буквально означає “розміщувати в банку”. Бог велить нам роздавати своє багатство, щоб при цьому ми мали змогу збирати собі інший скарб, бо збирати на землі – дуже ненадійно. Тому, якщо ти мудрий, то будеш накопичувати свої скарби там, де вони тобі дійсно знадобляться, тобто у вічності, на небесах.

То ж яка проблема людей, які сповнені грошолюбства? У них немає віри, а отже, ними володіє страх. Вони бояться майбутнього і покладаються на свої гроші, які мають допомогти їм у майбутньому. Такі люди не впевнені в Богові. І на них чекає невимовна печаль, коли вони звернуться до свого небесного рахунку, в існування якого насправді не вірять, і спробують щось з нього зняти, там буде пусто. Все залишиться тут, на землі.

Але в грошолюбства є й інший бік – користолюбство. От як говориться про нього в Писанні: “Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною! Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас? При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку” (Лк. 12:13-15). Користолюбство – це схильність набувати якомога більше різних речей. Але чому цього треба остерігатися? Бо наше життя не залежить він достатку маєтку. Тут йдеться не про самі речі, а про наше ставлення до них. Ісус застерігає: “Бережіться пристрасті до речей, глядіть, як би це не поглинуло вас”. Ми день і ніч працюємо, щоб придбати більше речей. Іноді ми вважаємо: “Якщо в мене буде та чи інша річ, моє життя стане кращим”. Але Писання свідчить, що життя не залежить від того маєтку, яким ми володіємо. Саме про це говорить Ісус у притчі про багача, в якого “добре вродила нива. І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх. І сказав: ось що зроблю – зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись. Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє” (Лк.12:16-21).

Бог каже такому багатію: “Ти нерозумний!” Той може запитати: “Чому ж я нерозумний, я ж успішний бізнесмен!”

Але кому дістануться всі твої багатства після твоєї смерті? Не тобі! Хоча багатство могло б бути й твоїм: “Збирайте собі скарби на небі!”

Отже, умертвіть земні члени ваші: блуд, нечистоту, пристрасть, злу похіть і користолюбство, що є ідолослужіння” (Кол. 3:5). Тут слово користолюбство поставлене в один ряд зі словами, що означають моральну нечистоту. Тут йдеться про нестримну тягу до чуттєвої насолоди і пристрасть від володіння матеріальними цінностями. Бог називає все це ідолослужінням. Те, що ми ставимо вище від Бога, це ідолопоклонство.

І знаєте в чому ключ до звільнення від користолюбства? Він криється знову ж у тому уривку, з якого ми починали: «Майте вдачу не сріблолюбну, задовольняючись тим, що є» (Євр. 13:5). Ми маємо бути задоволені не тим, що придбали якусь річ, про яку довго мріяли. Але повинні бути задоволеними навіть й тоді, коли ми не можемо придбати її. І саме це задоволення звільнить нас від бажання купувати все нові й нові речі. “Велике надбання – бути побожним і задоволеним” (1 Тим. 6:6).

Дійсно бути благочестивим і задоволеним – вартує багато, “бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього” (1 Тим. 6:7).

Хочете почути ще дещо не зовсім приємне для нас. У Євангеліях від Матфея та Луки Христос обіцяє нам всього два блага: їжу та одяг. Але цього так мало, нам треба ще так багато всього! Але якщо я невдоволений цими двома благами, то в мене ненаситне серце. Я бажаю більше від того, що мені потрібно, щоб бути задоволеним. “А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелі” (1 Тим. 6:9). Бажання збагачуватися затягує і зрештою знищує нас. Якщо людина вільна від цієї пристрасті, якщо вона повністю задоволена тим, що має, вірить, що Господь турбується про неї, і збирає свої скарби на небі, віддаючи їх тим, хто потребує, то чи будуть у такої людини проблеми з грошима? Ні. Бо проблеми з грошима пов’язані не з нашим банківським рахунком, а з нашим сердечним рахунком. Справа не в заробітку, не в бюджеті. Все це необхідне, але в кінцевому результаті Біблія вчить нас, що проблема не в нашій кишені, а в нашому серці.

Як же нам набути невибагливість і задоволення? Це можна вирішити, лише змінивши своє серце. Перестаньте боятися майбутнього, але довіртеся Богові. “Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас” (1 Пет 5:7).

Не турбуйтеся більше, але покладайтеся на Бога. Не накопичуйте багатства для себе, діліться з тими, хто потребує. Тоді ваше серце стане вільним та задоволеним.

Автор: Брюс Вілкінсон

Попередній запис

Чи можна брати і давати гроші під відсотки?

В осмисленні цього питання, завжди важливо самому собі відповісти на низку запитань, перш, ніж отримати відповідь: що про це говорить ... Читати далі

Наступний запис

Навчіться довіряти Богові

"Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ... Читати далі