- Біблія розглядає працю, як засіб заробітку:
Ефесян 4:28: «Хто крав, більше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто у злиднях»;
2 Солунян 3:10-12: «Бо коли ми були у вас, то заповідали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть. Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять, тільки метушаться. Таких наставляємо і переконуємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свій хліб».
Господь також хоче, щоб ми довіряли Йому свої потреби (Филип’ян 4:6: «Не турбуйтесь ні про що, але завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом»).
- Усе, що ми маємо, належить не нам, а Богові:
Псалом 23:1: «Господня земля і все, що наповнює її, вселенна і всі, що живуть у ній». І, якщо розібратися, то я не в праві використовувати це так, як угодне мені одному. Я – лише розпорядник тих коштів, які довірив мені Бог. І тому мені належить використовувати ці кошти на Божу справу.
Християни, по-перше, покликані служити і забезпечувати свої сім’ї (1 Тимофія 5:8: «Коли ж хто про своїх і особливо про домашніх не піклується, той відрікся від віри і гірший за невірного»), і, по-друге, – ділитися з тими, хто має потребу, особливо з нужденними братами і сестрами по вірі (2 Коринф’ян 8:13-15: «Не треба, щоб іншим було полегшення, а вам тягар, але щоб була рівномірність. Нині ваш надлишок на доповнення їхньої нестачі, а потім їхній надлишок на доповнення вашої нестачі, щоб була рівність, як написано: “Хто зібрав багато, не мав зайвого; і хто мало, не мав нестачі”»;
Галатів 6:6-10: «Той, хто навчається слова, нехай ділиться з наставником усяким добром. Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне. Хто сіє для плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто сіє для духа, від духа пожне життя вічне. Роблячи добро, не будемо сумувати, бо у свій час пожнемо, якщо не ослабнемо. Отже, доки є час, будемо робити добро всім, а найбільше ж своїм за вірою»).
Запитайте себе: А як я розпоряджаюся Божими коштами? Чи задоволений цим Бог?
- Бог використовує гроші з певною метою:
а. Щоб задовольнити наші насущні потреби:
Матфея 6:11: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні» – з молитви «Отче наш».
1 Тимофія 6:8: «Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим».
Як це зрозуміти? З контексту цього вірша (уважно прочитайте уривок з 1 Тимофія 6:6-10) видно, що жадність за своєю природою ненаситна, вона не має меж. Тому апостол Павло і учить нас задовольнятися тим, що Господь нам вже дав по Своїй великій милості.
б. Щоб випробувати нас і виховати наш характер
Филип’ян 4:10-13: «Я дуже зрадів у Господі, що ви вже знову почали турбуватися про мене; ви і раніше турбувались, але вам не сприяли обставини. Говорю не тому, що маю потребу, бо я навчився бути задоволеним тим, що в мене є, умію жити і в злиднях, вмію жити і в достатку; вчився всього і в усьому, насичуватись і терпіти голод, бути і в достатку, і в нестатках. Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює».
Також у притчах Соломонових сказано: “Убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом, щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: “хто Господь?” і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно” (Притчі 30:8-9).
в. Щоб наставити нас на істинний шлях, через надання чи утримування коштів.
г. Щоб допомагати і благословляти оточення через кожного з нас.
д. Щоб виявити Свою силу і могутність у нашому житті.
- Жадність і сріблолюбство є гріхом.
Вихід 20:17: «Не бажай дому ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, нічого, що у ближнього твого».
1 Тимофія 6:6-10: «Велике надбання – бути побожним і задоволеним. Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього. Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим. А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелі; бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам».
Євреїв 13:5,6: «Майте вдачу не сріблолюбну, задовольняючись тим, що є. Бо Сам сказав: “Не залишу тебе і не покину тебе”, тож ми сміливо говоримо: “Господь мені помічник, і не злякаюся: що зробить мені людина?”»
Відповідь Ісуса на питання: “Що стається з тими, хто не в Бога багатіє?”
Луки 12:15-21: «При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку. І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива. І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх. І сказав: ось що зроблю – зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє. І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись. Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував? Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє».
Висновок напрошується сам: жодні земні багатства не зможуть врятувати людину ні від смерті, ні від суду, ні від гніву Божого. Тому-то Ісус і сказав: “Яка бо користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?” (Матфея 16:26)
- Книга Притч застерігає нас від бажання швидкої і легкої наживи.
Притчі 28:20: «Вірна людина багата благословеннями, а хто поспішає розбагатіти, той не залишиться непокараним». Притчі 28:22: «Поспішає до багатства заздрісна людина, і не думає, що убогість осягне її».
- Приказка «Швидко прийшло, швидко і піде» у дії:
Притчі 13:11: «Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його».
- Добро, нажите неправедними шляхами, розбиває сім’ї:
Притчі 15:27: «Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити».
Біблійні посилання про гроші, багатство, і пов’язані з ними істини
Любов до грошей породжує ненаситність
Екклезіаст 5:9,10: «Хто любить срібло, той не насититься сріблом, і хто любить багатство, тому немає користи від того. І це – суєта! Примножується майно, примножуються і ті, що споживають його; і яке благо для того, хто володіє ним: хіба тільки дивитися своїми очима?»
Любов до грошей – корінь усього лихого
1 Тимофія 6:10: «Корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам». – Зверніть увагу на те, що не гроші або багатство є джерелом усіх зол, а сріблолюбство – тобто любов до грошей.
Не можна служити Богові і грошам
Матфея 6:24: «Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні».
Чи може людина обкрадати Бога?
Малахії 3:8-12: «Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадаєте Мене. Скажете: “чим обкрадаємо ми Тебе?” Десятиною і приношеннями. Прокляттям ви прокляті, тому що ви – весь народ – обкрадаєте Мене. Принесіть усі десятини у дім сховища, щоб у домі Моєму була їжа, і хоча б у цьому випробуйте Мене, – говорить Господь Саваоф: чи не відкрию Я для вас отворів небесних і чи не виллю на вас повне благословення? Я для вас забороню тим, що пожирають, знищувати у вас плоди земні, і виноградна лоза на полі у вас не залишиться без плодів своїх, – говорить Господь Саваоф. І блаженними називати будуть вас усі народи, тому що ви будете землею жаданою, – говорить Господь Саваоф».
Ставлення Ісуса до пожертвувань
Дві вдовині лепти: Луки 21:1-4: «Поглянувши, Він побачив багатіїв, які клали дари свої в скарбницю. Побачив також і одну вбогу вдову, яка туди поклала дві лепти, і сказав: істинно говорю вам, що ця вбога вдова більше за всіх поклала; бо всі ті з надміру свого клали в дар Богові, а вона з убогости своєї поклала весь прожиток свій, що мала».
Господь хоче, щоб наші дари були щедрими і добровільними:
2 Коринф’ян 9:6-11: «При цьому скажу: хто сіє скупо, той скупо і пожне, а хто сіє щедро, той щедро і пожне. Кожен приділяй з ласки серця, не з гіркотою і не з примусом, бо хто дає доброзичливо, того любить Бог. Бог же має силу збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всякий достаток, були багаті на всяке добре діло. Як написано: “Розсипав, роздав убогим, правда його перебуває повік”. Той же, Хто дає насіння сіячеві і хліб на поживу, дасть рясноту посіяному вами і примножить плоди правди вашої, так щоб ви були багаті на всяку щедрість, яка через нас створює подяку Богові»
1 Тимофія 6:17-19: «Багатих у нинішньому віці наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе і надіялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди; щоб вони благодіяли, багатіли добрими ділами, були щедрі і радо ділилися, збираючи собі скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вічного».
Шукайте раніше Царства Божого і правди його
Матфея 6:25-34: «Задля цього кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг? Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не набагато кращі за них? Та й хто з вас, турбуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? І про одяг чого піклуєтесь? Подивіться на лілеї польові, як вони ростуть: не трудяться і не прядуть; кажу ж вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них; якщо ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так зодягає, то хіба не набагато краще зодягне вас, маловіри! Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому. Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам. Отже, не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтра саме за себе піклуватиметься. Досить кожному дневі своїх турбот».
Господь бажає, щоб ми були милостивими і ділилися з тими, хто має потребу
Притчі 14:21: «Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний». Псалом 14:1,5: «Господи, хто може жити в оселі Твоїй? Хто оселиться на святій горі Твоїй?… Хто не дає срібла свого на нечесний прибуток і не приймає підкупу на невинного».
Легкі гроші
Притчі 20:21: «Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом».
Цінність/безцінність грошей
Єзекиїль 7:19: «Срібло своє вони викинуть на вулиці, і золото у них буде у зневазі. Срібло їх і золото їх не у змозі буде врятувати їх у день гніву Господа. Вони не наситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх; бо воно було приводом до беззаконня їх».
Довіра Богові
Притчі 3:5-6: «Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій. У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої».
Немає нічого неможливого для Господа
Єремія 32:17,18: «О, Господи Боже! Ти створив небо і землю великою силою Твоєю і простягнутою правицею; для Тебе нічого немає неможливого; Ти являєш милість тисячам і за беззаконня батьків відплачуєш у надро дітям їхнім після них: Боже великий, сильний, Якому ім’я Господь Саваоф!»
Господь хоче, щоб ми закликали Його в скорботі
Псалом 49:15: «І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».
Бог піклується про тих, хто надіється на Нього
Наум 1:7: «Благий Господь, притулок у день скорботи, і знає тих, що надіються на Нього».
Пожертвування
Хтось одного разу назвав гаманець “самою останньою фортецею”. Говорячи про фінансову сферу, гроші – це останнє, що ми довіряємо Богові в нашому житті. Ісус неодноразово висловлювався про гроші. Він сказав, що неможливо «служити Богові й мамоні» (Матфея 6:24). Слово “мамона” походить від арамейського слова “багатство” і має однаковий корінь з єврейським словом, що означає “те, чому довіряєш” або “те, на що сподіваєшся”. Іншими словами, ми не можемо довіряти одночасно і Богові, і грошам. Або гроші є нашим джерелом життя, щастя, радості, безпеки, або Господь.
У Старому Завіті люди жертвували десяту частину усього, що мали, Богу. Зрозуміло, що Богу наші гроші не потрібні. У Нього і так є все, що Йому потрібне. Але Господь хоче благословити того, хто дає (кожного з нас), а через нас – оточення. Він також дає нам можливість виявити свою любов до ближнього на ділі, а не на словах.
За матеріалами сайту “Біблійний дискусійний клуб”
