Кому служимо?

«Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні» (Мф. 6:24), – цей вірш часто цитують у проповідях, тим самим засуджуючи людське прагнення до накопичення. Усе вірно, але в багатьох церковних згромадженнях через таке негативне ставлення до накопичення, стало прийнято говорити про гроші, як у суспільстві про небіжчиків, правда, тільки зі знаком «мінус»: або погано, або, взагалі, ніяк.

Але при такому засуджуючому ставленні упускається з виду той факт, що в Біблії гроші і багатство, насправді, – не одне й те саме. Просто в наш час стало звичним ставити в один ряд ці два поняття, бо саме грошами зазвичай вимірюються статки тієї чи іншої людини. Але земне багатство можна вимірювати не тільки грошами, але й іншими речами, наприклад, зерном, як це робили в новозавітні часи. До речі, у ті часи багатство могло вимірюватися і одягом, недаремно ж Христос у притчі про багача і Лазаря вказує, що багач «одягався в порфиру і висон» (Лк. 16:19). У Христових притчах немає нічого зайвого, і коли Христос вказує на одяг багача, Він тим самим підкреслює його заможність (між іншим, у притчі жодного разу на згадується ім’я багача, виходячи з цього, – це пряме свідоцтво того факту, що можна прожити багато років і не залишити про себе жодної пам’яті, навіть у Бога).

Як бачите, багатство можна вимірювати не тільки грошами, які самі по собі в наш час є універсальним засобом, яким оцінюються певні матеріальні блага чи певні послуги. Не більше того. Просто для багатьох людей гроші стають самоціллю, їхнім ідолом, що явно суперечить Божим принципам, які викладені в Біблії. Коли ж доходить справа до засудження грошей, часто цитують наступний біблійний вірш: «Бо корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам» (1Тим. 6:10). Але зверніть увагу, мова тут йде про ставлення до грошей (точніше – срібла, з якого в той час карбувалися монети), а не про самі гроші. Тобто, у цьому біблійному вірші засуджується надмірне людське прагнення до грошей, а не самі гроші. Так що засуджуючи пожадання до надмірного накопичення, Біблія до грошей у цілому ставиться цілком нейтрально.

На цьому можна було поставити крапку, але варто пригадати ще один момент, який так часто губиться в церковному середовищі за критикою грошей. Ми вже з’ясували, що гроші – це певна одиниця обміну, товар, матеріальна річ, або ж… певна одиниця виміру нашої праці, наших талантів і здібностей. Як вам такий погляд на гроші?

А послуговуючись у житті наступним біблійним принципом: «Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої» (1Петр. 4:10), – ми можемо служити ближнім своїми грошами (а в лиці ближніх – самому Богові).

Але це ще не все! Якщо ми відмовляємося служити Богу своїми грошами, ми тим самим починаємо служити ними… мамоні!

– Як так!

– Дуже просто, адже «ніхто не може двом господарям служити», і якщо не служиш своїми грошами Богові, відповідно служиш… про що там Христос каже? – Про мамону – злу духовну силу, демонічне єство, яке діє в світі, впливає на людей і робить їх рабами через пожадання до грошей. От такі справи, і тільки Христос може зцілити нас від її згубного впливу. І найкращі ліки від мамони – це служіння своїми грошами Богові.

«Як само можна служити грошами Богові?» – спитаєте Ви. Поцікавтесь самі в Нього, адже ми звикли добре знати того, з ким маємо фінансові справи. Чи не так?

Редакція сайту


Ваш коментар:

Наступний запис

Біблійний погляд на гроші

Багато християн ставляться до грошей як до надто брудної і недостойної обговорення теми. Бізнес, маєтки, власність, торгівля вважаються чимось несумісним ... Читати далі