Хто тут справжній Месія? Піднесіть руку!

Істина визволить вас, Джеймс Тіссо

Ісус мав чимало доказів того, що він Месія, Божий Син. У цьому розділі ми розглянемо здійснення у Його житті пророцтв.

Щоб довести співрозмовникам, що Він Месія, Сам Ісус постійно нагадував про пророцтва Старого Завіту.

Ось Гал. 4:4: „Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом”. Це – вказівка на те, що в Ісусі Христі здійснилися пророцтва.

І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було” (Лк. 24:27).

І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане” (Лк. 24:44).

Він казав: „Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він” (Ів. 5:46). „Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився” (Ів. 8:56).

Апостоли (в тім числі ті, хто писали Новий Завіт) постійно вказували на пророцтва, які здійснилися, коли їм треба було довести, що Ісус справді Божий Син, Месія, Спаситель. „А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові” (Дії 3:18).

І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання (тобто з книг Старого Завіту. – Ред.), виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую” (Дії 17:2-3).

Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням (інакше кажучи, смерть Христа була провіщена у Старому Завіті, написаному задовго до Його появи на землі. – Ред.), і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням” (1 Кор. 15:3-4).

У Старому Завіті є близько 60 основних пророцтв і 270 уточнень, які збулися в одній людині – Ісусі Христі.

Корисно буває розглядати всі ці передбачення, що збулися в Христі, як його „паспорт”. Мабуть, ви ніколи повною мірою не усвідомлювали, яке значення мають точні відомості вашого паспорта – а саме ж ці дрібниці і виділяють вас з семи мільярдів сучасників, що живуть на нашій планеті.

Історичний паспорт

Бог ще з більшою ретельністю вписав в історію прикмети, які виділяли Його Сина, Месію, Спасителя людства, з усіх людей, що коли-небудь жили на землі – в минулому, сучасному чи майбутньому. Подробиці цих прикмет записані у Старому Завіті. Цей документ створювався протягом тисячі років і містить понад 300 вказівок на Його прихід. За теорією вірогідності є лише один шанс із 10157, що навіть сорок вісім таких пророцтв можуть здійснитися в одній людині.

Завдання визначення людини за вказівками, які дав Бог, ускладнюються ще й тим фактом, що всі пророцтва відносно Месії були сказані принаймні за 400 років до того, як Йому судилося з’явитися перед людьми.

Тут, звичайно, дехто може заперечити, що, мовляв, ці пророцтва були написані вже після Христа і просто підігнані так, аби збігатися з Його життям. Заперечення це може з першого погляду видатися обґрунтованим, якщо не знати, що вже десь у 150-200 роках до Р. Х. давньоєврейський текст Старого Завіту був перекладений грецькою мовою. Цей грецький переклад доводить, що момент запису цих пророцтв відділений від їх існування у Христі щонайменше двома століттями.

Зрозуміло, лише справжній Месія міг втілити в Собі всі прикмети, які дав Бог. Відомо близько сорока випадків, коли люди стверджували, що вони єврейські месії. Та тільки один із них – Ісус Христос – спирався при цьому на пророцтва, що здійснилися, і лише в Його випадку докази були переконливими.

Отже, що ж це за подробиці? Які події мали передувати або збігтися з пришестям Сина Божого? Для початку нам доведеться повернутися до Бут. 3:15.

Це – перше месіанське пророцтво. В усьому Писанні тільки одна людина народжується від „насіння жінки” – всі інші народжуються від сім’я чоловіка. Тут йдеться про людину, яка прийде у світ і зруйнує справу сатани („зітре тобі голову”).

У Бутті (розд. 9 і 10) Бог далі уточнює прикмети. У Ноя було три сини: Сім, Яфет і Хам. Кожен з нині існуючих народів походить від одного з трьох братів. Але цим Своїм висловлюванням Бог відбирає можливість народження Месії у двох третин народів. Месія походитиме лише з нащадків Сіма.

Далі, наближаючись до 2000 р. до Р. Х., ми бачимо, що Бог покликав чоловіка на ім’я Авраам з Ура Халдейського. У розмові з Авраамом Бог висловлюється ще конкретніше, уточнюючи, що Месія буде одним з його нащадків (Бут. 12, 17, 22). Всі сім’ї на землі будуть благословенні через Авраама. Коли в Авраама народилися два сини, Ісаак і Ізмаїл, Бог вибрав другого сина, Ісаака, і тим ще більше обмежив коло (Бут. 17, 21).

В Ісаака було два сини: Яків та Ісав. І Бог вибрав нащадків Якова (Бут. 28, 35:10, 12, Числ. 24:17).

У Якова було дванадцять синів, від яких і пішли дванадцять колін Ізраїлевих. Бог відкинув одинадцять з дванадцяти колін Ізраїлевих і виділив коліно Юди. З усіх нащадків Юди вибір Бога випав тільки на відгілок, що йшов від Єссея (Іс. 11:1-5). Коло звужується…

У Єссея було восьмеро дітей. Але в Другій книзі Самуїловій (7:12-16) і у пророка Єремії (23:5) Бог відкинув сім восьмих нащадків Єссея: ми дізнаємось, що Божий Посланець буде не тільки від сім’я жінки, не лише нащадком Сіма, не тільки з євреїв, не лише нащадком Ісаака, Якова, Юди, але також що він буде з дому Давида.

Пророцтво, датоване 1012 р. до Р. Х. (Пс. 21:7-19, Зах. 12:10, пор.: Гал. 3:13), провіщує, що руки й ноги цього Посланця будуть проколоті (тобто так, як це буває при розп’ятті). Опис цей зроблено за 800 років до того, як такого роду страта була впроваджена римлянами.

Ісая (7:14) додає, що народиться Він від непорочної: природні пологи при надприродному зачатті – це вже елемент, який виходить за межі людських можливостей і контролю.

Кілька пророцтв у Ісаї (8:14; 28:16; 49:6; 50;6; 52; 53; 60:3) і в Книзі Псалмів (21(22):8; 9; 17(18); 117(118):22) описують суспільну атмосферу і реагування, які чекатимуть на Посланця Божого: його власний народ, євреї, зганьблять Його, а неєвреї – повірять у Нього.

До Нього прийде Його пророк (Іс. 40:3, Мал. 3:1) – „голос волаючого в пустелі”, який приготує шлях Господеві, – Іван Хреститель.

Попередній запис

Воістину воскрес!

Пасхальний ранок, Джеймс Мартін Теорія непритомності Ця теорія надзвичайно популярна сьогодні і поширювалась Вентуріні кілька століть ... Читати далі

Наступний запис

Уточнення в пророцтвах

Змова Юди. Джеймс Тіссо Тридцять срібняків Слід відзначити також і сім уточнень у пророцтвах, які все ... Читати далі