Бог, дурисвіт чи божевільний? (Закінчення)

Версія друга: божевільний

Отже, неможливо уявити, щоб Ісус був дурисвітом. А якщо насправді Він вірив у те, що є Богом, але помилявся? Адже помиляються і найщиріші люди?

Уявіть собі, що людина, яка живе в межах культури, побудованої на вірі в одного-єдиного Бога, раптом сповіщає, що вона – Бог, та ще й переконує оточення, що доля кожного у вічності залежить від того, чи він повірить у Нього, як у Бога. Це вже не просто вигадка, а якесь божевілля. Чи схожий Ісус на такого божевільного?

Людину, яка у древності проголошувала себе Богом, у наші часи можна порівняти з шаленцем, який має себе за Наполеона. Він, звісно, помиляється, але щиро у це вірить. Такого, ймовірно, спровадять до психіатричної лікарні, щоб не зашкодив собі та іншим.

Але ж в Ісуса не було тих відхилень від норми і врівноваженості, якими зазвичай супроводжується божевілля. Якщо припустити, що Він був несповна розуму, то як пояснити Його поведінку – завжди спокійну і статечну?

Нойз і Колб у медичній статті описують шизофреника як людину, котра намагається уникнути реального світу. Що ж, вважати себе за Бога – це теж втеча від реальності. Але якщо згадати все, що ми знаємо про Ісуса, то важко повірити, що Він був психічно хворою людиною.

Багато найглибших думок, відомих людству, висловив саме Він, Його вчення звільнило людей з духовного кріпацтва. Кларк X. Піннок пише: „Може, Він помилявся щодо Своєї величі, може, був параноїком, шизофреником, не відаючи про це? Ні! Глибина і значимість Його вчення свідчать лише про повноцінний і ясний розум. Кожному б із нас такий розум, як у Нього!”

Один знайомий студент оповідав мені, що якось на лекції у Каліфорнійському університеті професор-психіатр сказав: „Багатьом хворим я читаю з Біблії слова Христа – це найкраща терапія”.

Психіатр Дж. Т. Фішер зауважує: „Якщо скласти всі без винятку авторитетні статті видатних психологів і психіатрів, добряче їх скоротити, провіяти словесну полову, тобто взяти саму суть, і якщо найталановитіший поет світу спроможеться стисло вимовити ці найчистіші зерна наукових знань, то внаслідок усього ми матимемо лише поверховий і неповний переказ Нагірної проповіді, який не витримує порівняння з нею. Уже дві тисячі літ християнський світ має в руках текст, у якому всі без винятку відповіді на бентежні питання людства. Це – універсальний план плідного людського життя й задоволення”.

К. С. Льюїс пише: „Історикові неймовірно важко знайти краще тлумачення життя і впливу Христа, ніж те, що його дає саме християнство. Ніхто не спромігся дати задовільного пояснення тому разючому протиріччю між глибиною і здоровим глуздом Його вчення і тією манією величі, яке викликало Його теологічне вчення – якщо тільки насправді Він не був Богом”.

Версія третя: Бог!

Особисто я не можу припустити, що Ісус був дурисвітом чи несповна розуму. Залишається тільки єдиний варіант – Він був Христом, Сином Божим, про що Сам і говорив.

Я часто розмовляю на такі теми з людьми юдейського походження. Цікаво спостерігати за їхньою реакцією. Звичайно, вони говорять, що Ісус був порядною, справедливою людиною, релігійним мислителем чи пророком. Тоді я розповідаю, що говорив про Себе Ісус, і ставлю перед співрозмовником трилему, якій присвячено цей розділ: брехун, божевільний чи Бог? Запитую:

– Чи вважаєте ви Ісуса за дурисвіта?

Різка відповідь:

– Ні.

Запитую знову:

– То, може, Він був божевільним? – Звичайно, ні!

– Ви вірите, що Він був Богом? – не встигаю й договорити, як чую:

– У жодному разі!

Але іншого вибору немає.

Суть проблеми не в тому, який із цих варіантів видається нам можливим, зрозуміло, що можливий будь-який із них.

Питання радше в тому, який варіант найбільш вірогідний. Ваша відповідь на запитання, ким був Ісус Христос, не може бути для вас суто інтелектуальною вправою. Не можна назвати Його просто великим моралістом і вчителем життя. Цей варіант не проходить.

Одне з трьох: дурисвіт, божевільний чи Бог. Ви маєте вибрати.

Це ж написано, – кажучи словами апостола Івана, – щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його!” (Ів. 20:30).

Усі докази, які ми маємо, свідчать, що Ісус – це Господь Бог. Багато людей відкидають ці докази, бо не хочуть приймати моральні наслідки: вони бояться відповідальності, яка ляже на них, якщо вони визнають Його Богом.

Попередній запис

Бог, дурисвіт чи божевільний?

Христос у пустелі, Іван Крамськой Отже, Ісус стверджував, що Він – Бог. Його власні слова – ... Читати далі

Наступний запис

А як щодо науки?

Своє невір’я в Христа дехто намагається виправдати такими словами: „Усе, що не доведене наукою, – або невірогідне, або взагалі не ... Читати далі