У нашому календарі свят Дня подяки немає. Ми відзначаємо національні, міжнародні, професійні, релігійні свята і багато інших, але зовсім забули про одну з найважливіших складових життя – про вдячність.
Сам Бог повелів відзначати ті чи інші події як свята, щоб люди могли зайвий раз згадувати про щось з вдячним серцем. Так, може, варто хоч би раз на рік присвячувати цілий день тому, щоб згадати: за що у своєму житті в цілому і в минулому році зокрема ти вдячний Богові і людям?
Канада і США, наприклад, з давніх часів відзначають День Подяки як національне свято, що не поступається за значимістю таким подіям, як Різдво чи Новий рік. До Дня Подяки серйозно готуються як в усій країні, так і в кожній сім’ї: на вулицях влаштовуються паради, а в сім’ях за святковим столом, уставленим традиційними пригощаннями, збираються всі покоління, забуваються образи і згадується краще, що сталося за рік.
Основною метою цього свята є дякування Богові за все, що Він дав. І подібне не випадкове, бо сам День Подяки має духовний сенс і бере свій початок в юдейському Святі Жнив. Бог колись повелів Своєму народу – Ізраїлю – відзначати під кінець осені свято Жнив на знак вдячності за урожай і за піклування Господа про ізраїльський народ.
От що з приводу описаних вище подій каже Біблія: «Додержуйся і свята жнив перших плодів праці твоєї, які ти сіяв на полі, і свята збирання плодів наприкінці року, коли збереш з поля працю твою» (Вих. 23:16).
Традиція відзначати Свято Жнив існує і в церквах. Християни дякують Богові не лише за урожай, але і за все, що дано рукою Господньою. За саме життя, за можливість працювати, бачити, ходити, чути, любити, вірити. За друзів і за ворогів, які «шліфують» наш характер, привчаючи до терпіння і прощення. За батьків, подружжя, дітей і онуків і за багато, багато що інше.
Французький лексикограф і поет П’єр Буаст одного разу сказав: «Образи записуйте на піску, а благодіяння висікайте на мармурі». Дійсно, вдячне серце – це велике благословення як для самої людини, так і для її оточення. Вдячні люди бачать благо в усьому, тому і дякують. Як сказав Бомарше: «У кого добре серце, того вдячність не обтяжує». А невдячні навіть добра не помічають.
Коли ми виражаємо комусь свою вдячність, то тим самим кажемо людині, що потребували її. Це свого роду акт упокорювання, бо горда людина ніколи не зізнається у своїй залежності від когось. Тому вдячна душа здатна розтопити найчерствіше серце, а невдячна – відштовхнути від себе будь-кого.
Бог повеліває кожному з нас: «За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі» (1Сол. 5:18). Невдячні ж люди в Біблії названі божевільними: «А оскільки вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, і затьмарилося нерозумне їхнє серце; називаючи себе мудрими, збожеволіли» (Рим. 1:21,22).
Дуже важливо прославляти Бога за все, дякувати Йому, а також помічати добро, зроблене для вас іншими, і виражати їм свою вдячність. І, звичайно, робити це потрібно не лише в день подяки, але постійно.
Нехай вдячність стане невід’ємною частиною вашої суті, характеру, душі. І нехай завжди ваше життя буде наповнене тим, за що так хочеться дякувати.
Автор: Олена Рич
Крапельки роси
- О Боже мій, молюсь в сльозах,
- Коли встаю й лягаю спати,
- Щоб бути чистим, як роса,
- І завжди добру совість мати.
- За все хвалу Тобі несу,
- За те, що став моїм спасінням;
- В Тобі пізнав життя красу
- І віру в світле воскресіння.
- Ласкавий Спасе, Боже сил,
- У центрі серця поселися –
- Як сонце в крапельці роси,
- Так Ти в мені відобразися.
Автор: Степан Коханець
