Біблійне розуміння подяки – це відповідь людини на Божий дар. В цьому сенсі Святе Письмо можна було би назвати історією подяки і невдячності:
- вже на самому початку бачимо поступок першої людини, яка знехтувала даром Божим на користь власних бажань (пор. Бут. 2-3);
- далі є цілий ланцюжок подій, в яких людина або приймає те, що Бог їй пропонує/дарує, або відкидає це; у результаті: з однієї сторони – численні хвалебні і подячні вислови та пісні, з іншої – чимало невдоволення, гіркоти;
- Новий Завіт представляє Ісуса, Який в усій повноті приймає Божий дар і є уособленням вдячності Отцеві (пор. Ін. 11:42);
- Євхаристія є подякою Отцеві за найбільший дар, отриманий від нього – Ісуса і вічне життя через Нього (пор. Лк. 22:1-23; 1 Кор. 11:23-26);
- накінець, книга Одкровення змальовує життя майбутнього віку як безперервну подяку і хвалу Богові від Його творіння (пор. Одкр. 19:1-8).
Весь досвід віри в Біблії є досвідом прийняття людиною Божого дару і відповіді на нього. Біблійні автори, описуючи цей досвід, запрошують читача не лише брати участь у вірі багатьох праведних постатей, але й самому творити власний досвід такої віри. Тому не дивно, що ми маємо в Новому Завіті так багато свідчень подяки і закликів до неї. Адже коли ми приймаємо з вдячністю те, що Бог для нас робить, ми даємо нашій вірі зростати.
Один з таких закликів – слова апостола Павла: «За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:18). Очевидно, за словом «дякуйте» криється набагато глибша думка, яку неважко відчитати в контексті його листів. Вдячність не є чимось, що можна штучно викликати в собі (це нікому не потрібно і не приносить жодної користі). Вона є нормальною реакцією на те добре і позитивне, що ми отримуємо від інших. Тому, закликаючи до вдячності, Святе Письмо заохочує відкрити своє серце на спасіння, яке отримуємо як дар в Ісусі Христі, а також і на інші численні Божі дари; а відтак, прийнявши їх у своє життя, бути вірними Богові і Його дарам. І, так переживаючи спасенні Божі діяння, не тільки наше серце завжди буде сповнене вдячності, а й наше життя стане подякою Богові. Такою є Божа воля щодо нас.
У Святому Письмі є багато прикладів вдячності (наприклад, євангельська історія про зцілення десяти прокажених у Лк. 17:11-19), чимало подячних гімнів і пісень, з яких можемо вчитися і черпати натхнення переживати своє життя так, щоб воно відповідало Божому задумові нашого щастя і, таким чином, завжди за все дякувати. В Біблії є спеціальна літературна схема подяки, яка підкреслює її суть як відповіді на те, що Бог нам дарує (що для нас робить). Особливо вона є відчутною в Псалмах. Візьмемо для прикладу Пс. 116[*]. Ця схема включає в себе три елементи:
- Опис небезпеки чи горя, яке спіткало людину (пор. Пс. 116:3).
- Молитва до Бога про порятунок, яка часто сповнена тривоги і надії на нього (пор. Пс. 116:4).
- Розповідь про те, як Бог втручається в ситуацію і рятує людину (пор. Пс. 116:5-6 і наст.).
Пропоную кожному з нас на молитві взяти участь у досвіді Псалмопівця, описаному в Псалмі 116, який може стати доброю подячною молитвою, а також гімном нашого життя:
Псалом 116
«Алилуя. Я люблю Господа, бо він почув мій голос і мої благання. 2 Бо прихилив до мене своє вухо, тому взиватиму до нього всі дні мої. 3 Обвили мене пута смерти, сіті Шеолу мене вхопили, журба й горе на мене навалились. 4 І я прикликав ім’я Господнє: «О Господи, благаю, спаси мою душу!» 5 Добрий Господь і справедливий, Бог наш – співчутливий. 6 Господь береже простих; я знемігся, і він мене спас. 7 Повернись, душе моя, до відпочинку твого, бо Господь учинив добро з тобою. 8 Бо спас від смерти моє життя, очі мої, від сліз і ноги від падіння. 9 Я буду перед Господом ходити у живих країні. 10 Я був непохитний у довір’ї навіть тоді, коли казав: «Який же я нещасний!» 11 У моїм схвилюванні я мовив: «Усяк чоловік – неправдомовець!» 12 Чим Господеві я віддячу за всі його добродійства для мене? 13 Я підніму чашу спасіння і прикличу ім’я Господнє. 14 Виконаю обіти мої Господеві перед усім його народом. 15 Цінна в очах Господніх смерть його вірних. 16 Змилуйсь, о Господи, бо я слуга твій; слуга твій, син твоєї слугині; ти розкував мої кайдани. 17 Я принесу тобі похвальну жертву І прикличу ім’я Господнє. 18 Виконаю обіти мої Господеві перед усім його народом. 19 В дворах дому Господнього, Посеред тебе, о Єрусалиме! Алилуя!»
Автор: о. Назар Саврас
[*] Переклад о. Івана Хоменка