Знечулення

У перші дні після втрати близької особи можна впасти у стан знечулення та відчужености. Тоді дійсність набуває інших вимірів, частина життя ніби вислизає від уваги людини, зануреної у смуток. Такі почуття є природнім способом відокремлення від дійсности – дійсности, в якій все нагадує про смерть близької особи. Згодом люди зізнаються: «Я був там, та мене ніби й не було», «Все здавалося сном або жахіттям, яке колись мусить закінчитися», «Я робила все, що треба, займалася всіма обов’язковими справами, та відчувала, що мені байдуже». У такі хвилини здається, що можна збожеволіти. Такий духовний стан – це тимчасовий захист, він триває доти, доки ми не навчимося сприймати те, що видавалося неможливим для сприйняття. Це своєрідна «перерва у грі». Одна жінка, чоловік якої загинув в автомобільній аварії, зізнавалася:

Я вже про все знала, та ніяк не могла в це повірити. Я ніби робот полагодила всі формальності, пов’язані з похороном та пильнувала дітей. Всі хвалили мене за те, що я така сильна і вмію контролювати свої емоції. Минуло кілька місяців, перш ніж я відчула, що знову живу. Тоді я почала плакати і ридати.

Важко пригадати собі, що говорилося впродовж тих днів, залишаються уривки страшних або втішних фраз. У такий період людина здатна розуміти небагато. Вона неспроможна уважно слухати. Хоча ми не пригадуємо слів, жестів, та пам’ятаємо, що відчували підтримку з боку інших осіб. Їхня мовчазна присутність була важливішою від розмов.

З плином часу ситуація не покращуватиметься. Такий триб мислення не лише розминається з правдою, він ще й недоречний. В особи, яка бореться зі смутком, бувають кращі та гірші дні. Буває, вона інтенсивніше відчуває свій біль, їй не хочеться ані їсти, ані щось робити. Ніщо не задовольняє її очікувань, все видається надто складним. У такі моменти не можна забувати про те, що колись прийде оздоровлення. Треба жити день за днем і намагатися дати собі раду з тим, що нас спіткало.

Важливо усвідомити, що нас оточують співчутливі люди, яким можна довіряти. В родині, де всі однаково вбиті болем і переживають втрату близької особи, це буває доволі важко. А от друзі з-поза родини, співпрацівники або психологи можуть допомогти. В такий період доволі важко піклуватися про себе. Тоді турбота та допомога з боку інших має особливе значення. Сприйняття допомоги та підтримки зовсім не означає, що інші мають все зробити, а особа у жалобі може бути цілком безчинною. Не можна виконувати замість когось те, що він в стані зробити сам. Найкраще у ставленні до такої особи – розуміння.

Попередній запис

Чому?... чому?...

Хочемо збагнути втрату близької особи. Зрозуміння причин смерті особливо важливе для тих, хто раптово втратив близьких, унаслідок аварії, вбивства чи ... Читати далі

Наступний запис

Смуток обтяжує організм

Хоча жалобу сприймають як емоційну реакцію, та вона є великим тягарем для людського організму Майже кожен симптом його поведінки може ... Читати далі