Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог
Ноомі оглядалася всього двічі. Вперше – на трояндову арку навпроти вікна. Тепер це були просто три шматки висохлого дерева у формі букви П, обвиті такими ж сухими колючими пагонами. Але ще минулої весни там буяли стигло-червоні пуп’янки й вилискувало зелене листя. Вечорами Ноомі незмінно вмощувалася в крісло-гойдалку й гортала збірник переписів. Або теревенила з приятелькою, …
Єва скрадалася камінням, стурбовано поправляючи сполотнілими руками незвичне шкіряне вбрання на стегнах і грудях. До потічка було кілька кроків, та ноги її не слухалися: жінці здавалося, що звідусіль на неї чигає небезпека. Ще вранці вона стрибала коло схожих струмків, наче лань, бо не відала, що таке страх. У саду її Батька їй нічого не загрожувало. …
Усюди було так тихо й добре. Глибоке нічне небо мерехтіло зірками понад химерними глибами гір і відлунювало далекою музикою. Анна сиділа поруч із чоловіком перед наметом, щаслива та заспокоєна. Нарешті він був удома. Він рвучко підвівся, щось пригадавши. Ляснув себе по чолі, запалив каганець і вийняв щось з-поміж складок свого дорожнього одягу. Анна тихо підвелася …
Його рішення визріло вже давно. Залишалося тільки чекати. Кожен день був схожим на інші. Він прокидався, снідав разом з усіма, тоді хтось із братів відводив його на роботу. Робота була нескладна, проте він ніколи не мав від неї радості. Та однак призвичаївся. Сидячи біля воріт гамірного міста, Вартимей просив милостиню і першим дізнавався всі новини. …
Сара спала. Авраам сидів поруч, не відводячи погляду від її лиця. Вона завжди спала ось так, як зараз: на спині, з ледь піднятою головою на делікатній подушці та з королівським виразом свого світлого обличчя. Ох, Ваша Величносте. У кожній її рисі було стільки нездоланної краси, відваги, сили, впертості. Коли Авраам вперше побачив її вже не …