ГОРДІСТЬ ЗАСТУПАЄ ШЛЯХ
Покора – це один з ключів, що відчиняє двері в Моє Царство, а тому любіть і коріться. Ніхто не може скорятися Мені цілковито, не усвідомивши вчасно Моєї любови, не відгукнувшись, своєю чергою, любов’ю на цю любов, а тоді переживши радість, що сповнює кохану і коханого.
Шерхкі сходинки послуху ведуть угору до мозаїки радости й любови, якою викладені Мої Небеса. Як закохані на землі кажуть одне одному: «Там, де ти, – моя домівка», – так само й у взаєминах зі Мною. Там, де Я, – Моя оселя, Небеса.
Небеса прийдуть і в брудні нетрі, і в палаци – Я зроблю собі домівку в найпокірнішому серці. Тільки з покірними Я можу жити. Гордість – це вартовий на дверях серця, що не пускає смиренного, покірного Христа.
«І чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього» (1 Івана 3:22).