«БІЛЬШОЇ РАДОСТИ НЕ МАЮ»
Заглибтеся у тихе єднання зі Мною. Спочивайте, спочивайте в тому спокої і мирі. Життя не знає більшої радости, ніж та, яку ви знайдете в бесіді і товаристві зі Мною.
Ви належите Мені. Коли душа знаходить свою домівку, спочиваючи в Мені, тоді починається справжнє її життя. Не роками, як рахує людина, вимірюється Моє Царство.
Ми лічимо тільки від його другого народження, того нового народження, про яке Я говорив Никодимові, сказавши: «Треба вам уродитися з висоти». Ми не знаємо жодного іншого життя, окрім вічного і коли людина входить у нього, тоді починає жити.
І саме це є життя вічне – знати Бога. Мого Отця і Мене, Сина, Якого послав Він. Таким незрілим, дитячим і порожнім видається так зване життя до цього. Я наділяю любов’ю вас. Передавайте любов далі.
Не бійтеся. Боятися так само безглуздо, як малій дитині з дріб’язком у кишені, але заможним батьком, хвилюватися, як сплатити ренту й податки і як дати собі раду з ними. Це Моя робота чи ні? Ви мусите вірити Мені у всьому.
«Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок. Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх» (Послання до євреїв 4:9-10).