ВИСОКІ ХВИЛІ
«Це частина Мого замислу – чекати, поки буря розлютується до краю».
«До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.» (Івана 6:68).
Я з вами обома. Ступайте вперед без боязні. Здоров’я і сила, мир, щастя і радість – усе це Мої дари. Лише попросіть. У духовному (як і в матеріяльному) світі немає порожнечі, і коли себелюбство, страхи й тривоги відходять з нашого життя, то речі Духа, яких ви так жадаєте, спішать посісти їхнє місце. Усе належить вам, і ви – Христові, а Христос – Божий. Яке дивовижне коло – бо ж ви Божі.
Не бійтеся. Не майте страху. Не до потопальника приходить Спаситель. А до відважного плавця, який вправно попливе далі сам, якщо Він не прийде. І жоден радісний трепет не зрівняється з трепетом чоловіка, що спішить назустріч своєму Спасителеві.
Це частина Мого замислу – чекати, поки буря розлютується до краю. Так Я вчинив зі Своїми учнями на озері. Я міг би наказати першій лютій хвилі заспокоїтися, першому пориву вітру завмерти, але чого варта незасвоєна наука? Яке почуття ніжної близькости, притулку й безпеки було би втрачено.
Пам’ятайте це – мої учні гадали, що уві сні Я забув про них. Пам’ятайте, як сильно помилялися вони. З цього черпайте силу, впевненість і радісну довіру та передчуття.
Ніколи не бійтеся. Радість належить вам, і осяйна радість спасенного також буде ваша.
«Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь» (Псалми 25:4).
<< 26 СІЧНЯ – ЗБЕРІГАЙТЕ СПОКІЙ