Глава 2 – ПРО ПОКІРНУ ПІДЛЕГЛІСТЬ

Не надавай надто великої ваги тому, хто з тобою, хто проти, але так роби і дбай, щоб Бог був присутній в кожному ділі, яке ти робиш.

Май чисту совість, і Бог оборонить тебе.

Кому Господь хоче допомогти, тому нічия злоба не зможе зашкодити.

Якщо вмієш мовчати і терпіти, то дочекаєшся Божої помочі.

Він знає, коли і як тебе звільнити, і тому можеш цілком покластися на Нього.

Це Боже діло – помагати і визволяти нас від усякого клопоту.

Нераз дуже причиняється до заховання ще більшої покори те, що інші люди знають і осуджують наші хиби.

Якщо людина через свої хиби впокоряється, тоді легко їй помиритися з іншими, і вона без труднощів згладить гнів тих, які розгнівалися на неї.

Покірного Бог хоронить і спасає, покірного Він любить і втішає, до покірного Він прихиляється, покірного Він щедро обдаровує великою ласкою і після впокорення підносить його до слави.

Покірному Він відкриває свої тайни і солодко притягає його та запрошує до себе.

Покірний, хоч стріне його зневага, досить спокійно перебуде її, бо Він має силу від Бога, а не від світу.

Не гадай собі, що ти поступив уперед, коли не вважаєш себе за гіршого від усіх людей.

<< Глава 1 – ПРО ЖИТТЯ ВНУТРІ ДУШІ

Глава 3 – ПРО ДОБРУ ТИХОМИРНУ ЛЮДИНУ >>