Книга Даниїла 1-3
У вавилонській неволі серед ізраїльських людей був один юнак на ім’я Даниїл. Він та його друзі хотіли довести, що Бог Ізраїля є правдивим Богом, незважаючи на те, що жили вони у Вавилоні як невільники. Ці юнаки служили при дворі царя Навуходоносора – одного з наймогутніших царів Вавилону і дуже недоброї людини.
Одного дня цар збудував величезного божка, боввана. Навуходоносор не знав про правдивого Бога. Тож він покрив боввана золотом і поставив його посередині великого міста. Тоді він наказав усім падати перед цим божком на коліна і поклонятися йому.
Усе місто обійшов наказ: «Коли почуєте звук сурми, флейти, цитри, ліри, арфи, сопілок і багатьох інших музичних інструментів, ви маєте впасти на землю і вклонитися золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор. Хто не впаде на землю і не поклониться, того негайно кинуть у розжарену піч».
