1 Книга Царів 17
Після царя Соломона царями в Ізраїлі було багато правителів, які забували про Бога. Натомість вони створювали з каменю і дерева різних ідолів. Одним із поганих царів був Ахав.
Він вирішив, що кожен має поклонятися богові Ваалові. Майже всі слухалися царя Ахава, бо він оголосив, що якщо хтось далі буде поклонятися Богові – буде вбитий.
Проте сім тисяч людей в Ізраїлі все-таки вірили в правдивого Бога. Одним із них був пророк Ілля. Бог звелів Іллі піти до царя Ахава і сказати йому, аби він почав слухатися Бога і перестав поклонятися Ваалові. Та Ахав не хотів слухати Іллю. А Богові це дуже не сподобалося.
Тож Бог покарав царя Ахава – і в Ізраїлі тривалий час не було дощу. Було надзвичайно важко знайти щось поїсти. Цар Ахав же хотів убити Іллю через те, що він був Божим пророком. Тож Ілля сховався подалі від нього у безлюдному місці.
Незважаючи на те, що місяцями тривала посуха, Ілля жив біля маленького джерела, в якому все ще була вода. Щоранку круки приносили для Іллі шматочки хліба і м’яса. Ілля мав у достатку їжі. Так Бог зберіг пророка живим.
Птахи приносили їжу доти, доки Ілля був змушений переховуватися від воїнів царя.