Книга Буття 37-47
Яків мав дванадцять синів і дочку. Йосиф був одним із наймолодших синів, і батько дуже його любив. Яків справив для Йосифа гарну й дорогу одежину, і брати Йосифа стали йому заздрити.
Йосифові снилися різні сни. Одного разу Йосифові наснилося, що він і його брати разом жнуть збіжжя і в’яжуть снопи. Аж тут снопи братів усі похилилися перед Йосифовим снопом.
Іншого разу Йосифу наснилося сонце, місяць і дванадцять зірок. І одній зірці, а це був Йосиф, поклонилися усі інші зірки. Коли Йосиф розповів братам про свої сни, брати дуже розсердилися: «Ти справді думаєш, що ми усі поклонимося перед тобою – нашим молодшим братом? Помрій собі, малий». З цього часу брати вирішили позбутися Йосифа.
Одного дня, коли Йосиф та його брати були далеко від дому, вони схопили його, зняли одяг, а брата кинули у висохлу криницю.
Коли ж над’їхали купці, брати витягли Йосифа з криниці і продали його цим людям як раба. Купці ж їхали в Єгипет. А Бог не забував про Йосифа і захищав його.