Друга книга Царств

Цар Давид на схилі років, Фредерік Лейтон

Друга книга Царств розповідає про сорокарічне царювання Давида. Перші роки царювання Давида були дуже успішними, тому що Бог в усьому йому допомагав. Давид відібрав в ієвусеїв їхню фортецю Єрусалим, зробивши її своїм столичним містом[*].

Сюди він переніс Ковчег Завіту і хотів побудувати перший храм замість переносної Скинії (храм-намет). Але Господь через пророка повідомив Давиду, що храм побудує його син (2 Цар. 1-10). Друга половина царювання Давида затьмарилась його гріхопадінням із заміжньою Вирсавією та сімейними і державними потрясіннями, що відбулися за ним. Особливо багато скорботи принесло Давиду повстання його сина Авессалома і міжусобна війна (2 Цар. 11-24). Свій гріх перелюбства Давид гірко оплакав у своєму 50-му покаянному псалмі.

Для християнина в житті царя Давида є багато повчального: його глибока віра в Бога, непохитна надія на Його допомогу, співчуття до слабких і скривджених, здатність бачити свої недоліки, каятися і виправляти їх. Його натхненні псалми є безсмертним пам’ятником релігійної поезії і лягли в основу богослужіння. У Другій Книзі Царств є пророцтво про вічне царство Месії – Христа. Це пророцтво дане Давиду через пророка Нафана (2 Цар 7:12-16).


[*] Єрусалим був ханаанським містом Ушалім (“заснований богом Шалемом”). Він відомий за акадськими документами XІV століття до Р. Х. Біблійне передання бачить у ньому місто Мелхиседека, сучасника Аврамового (див. Бут. 14:18), і ототожнює його місцезнаходження з горою Моріа, на якій Авраам збирався здійснити жертвопринесення Ісаака.

  1. Короткий огляд історичних книг Біблії
  2. Значення старозавітних пророків
  3. Книга Ісуса Навина
  4. Книга Суддів
  5. Книги Царств
  6. Перша книга Царств
  7. Друга книга Царств
  8. Третя книга Царств
  9. Четверта книга Царств
  10. Книга Ездри
  11. Книга Неємії
  12. Книга Есфирі
  13. Книга Юдифі
  14. Маккавейські книги
  15. Останні роки до Спасителя