Книга Буття 25-33
Ісаак і Ревека любили одне одного і незабаром у них народилися двійнята, два сини – Ісав і Яків. Старшим був Ісав. Яків був молодшим. Вони зовсім не були схожі один на одного. Руки і ноги Ісава були покриті густим волоссям. Шкіра ж Якова була гарною і гладкою.
Коли вони стали дорослими, Ісав полюбляв бути на повітрі і полювати. Яків же радів, коли залишався вдома.
Батько їхній Ісаак сильно зістарівся і вже дуже погано бачив. Одного дня покликав до себе свого старшого сина Ісава і сказав: «Ісаве, я вже старий і настав час, щоб хтось інший очолював родину. Візьми лук і піди на полювання. Принеси трохи м’яса і приготуй мені доброї страви. Після того, як я скуштую твоєї страви, я поблагословлю тебе і ти станеш головою нашої родини».
Ревека чула це, а оскільки вона більше любила Якова, ніж Ісава, то хотіла, аби Яків одержав благословення від батька. Вона сказала до Якова: «Іди і швидко приготуй м’яса та одягнись в одяг Ісава». Тоді Ревека взяла шерсть маленького козеняти і наклала її на руки Якова, щоб зробити їх на дотик такими ж, як руки Ісава.
Тож Яків приніс для батька приготоване м’ясо і поводив себе так, наче він Ісав. Коли сліпий Ісаак принюхався до Якової одежі, вона пахла як одежа Ісава. А коли він обмацував руки Якова, вони були схожими на руки Ісава. Тож Ісаак сприйняв Якова за Ісава і дав йому своє благословення.
Незадовго після цього повернувся з полювання Ісав і каже до Ісаака: «Я повернувся і приготував для тебе чудову страву. Дай мені благословення, як ти і обіцяв». Але Ісаак спитав: «Хто ти?» Ісав відповідає: «Я твій син, який народився першим. Я – Ісав». Тоді Ісаак та Ісав зрозуміли, що Яків їх обманув. Ісав дуже розлютився і сказав, що уб’є свого брата. Ревека почувши таке, поспішила до Якова: «Негайно покидай дім і йди до мого брата Лавана, що живе в землі Харан». Тож Яків у поспіху зібрався і швиденько пішов подалі від гніву Ісава.
Сон Якова >>