Книга Буття 3
Здавалося, що ніщо не може зруйнувати щастя Адама і Єви в Едемському саду, де Бог створив все таке прекрасне і досконале. Та одного дня, коли Єва стояла біля дерева пізнання і дивилася на плід, якого не можна було їсти, вона почула голос того, хто названий був Сатаною.
Сатана міг набирати вигляду будь-якої тварини. Тепер він виглядав, як змія. Він промовив до Єви: «Бог справді казав тобі не їсти плодів з цього дерева? Ти впевнена, що Бог саме це мав на увазі?»
«Так, звичайно. Бог говорив, щоб ми не їли плодів з цього дерева», – відповідала Єва.
«І що, не можеш скуштувати навіть маленького шматочка плоду? Запевняю тебе: плоди справді дуже смачні. Вони такі добрі!..» – спокушав Сатана.
І Єва не могла встояти перед спокусою. Вона простягнула руку до гілля і зірвала плід з дерева пізнання, спробувала його на смак і також почастувала ним Адама.
Та щойно вони обоє з’їли цей плід, відразу почали почувати себе погано.
Все раптом змінилося, і їм стало соромно зі свого вчинку. Вони також зрозуміли, що є голими, і від сорому сховалися.
Увечері, коли Бог проходив садом, Адам і Єва не наважилися вийти Йому назустріч. Тому Бог кликнув: «Адаме, де ти?»
«Я тут», – сказав Адам, і Бог почув, як сильно змінився Адамів голос.
Бог сказав: «Ти часом не їв плоду, який Я тобі заборонив?»
«Це Єва – жінка, яку Ти мені дав, – це вона дала мені скуштувати плід», – відповідав Адам.
А Єва оправдовувалася: «Ні, це зла змія спокусила мене і намовила з’їсти з цього дерева».
Та Бог промовив: «Я вам казав не їсти з цього дерева. Ви не послухалися і більше не можете бути тут. Ви покинете Едемський сад назавжди. Будете жити на землі і важко працюватимете. Ви більше не зможете розмовляти зі Мною так безпосередньо, як ви робили це тут, в Едемі».
Це був дуже сумний день, коли Адам і Єва покинули Едем. Ангел з палаючим мечем став на сторожі біля входу в райський сад, аби ніхто не міг туди увійти.
Для Адама і Єви рай у саду з Богом був втрачений. Та Бог все ще любив Адама і Єву. Він не забував про них.
<< Адам і Єва
Ковчег Ноя >>