Хочу розповісти Вам про ангелів. Цілком серйозно. Адже вони – це ті “небесні духи”, які становлять невіддільну частину Божого Об’явлення, про котре розповідає нам Святе Письмо. Підраховано, що на сторінках Біблії про них згадується понад 300 разів; а ще часто-густо про ангелів написано в аскетичних творах і богословських трактатах. І в жодному з цих свідчень, трактатів, роздумів ангели не постають перед нами ані надміру лагідними духами з країни казок, ані несерйозними створіннями, яким бракує чоловічих рис і котрі випадково опинилися в нашій, людській дійсності, ані смішними істотками з пухкими личками й біленькими крильцями, одягнутими в щось на зразок нічної сорочки. Наголошую на цьому, бо мені здається, що саме такими – безпорадними, трохи неуважними й смішними, хоча й обдарованими незвичайними талантами й уміннями – хотіли би представити їх нам ті, хто нині володіють ключами від метафізики й духовности, позбавленої істинної суті християнства. Маю тут на увазі (не всіх, певна річ) режисерів, художників, поетів, письменників – одне слово, кожного, хто претендує на те, щоби на зламі тисячоліть бути володарем людських душ.
Отож, порозмовляймо про ангелів цілком серйозно. І, за такого підходу, не вагаймося запросити до цієї розмови богословів і аскетів чи, врешті, справжніх митців-метафізиків, які могли би нам сказати на цю тему справді щось важливе. Дуже часто на сторінках цієї книжки з’являтимуться цитати. Вдаватимусь до них, бо переконаний, що наша Церква вже сказала про ангелів справді багато. І що не треба (можливо, ми навіть не повинні), говорячи про ангелів, шукати нових доріг і виважувати вже відчинені раніше двері.