Без Божого благословення ваші найкращі зусилля будуть марними. Бог тримає у Своїх руках серця всіх людей, і якщо Він не торкнеться Своїм Духом сердець ваших дітей, то ви будете даремно працювати над ними і знемагати в цій праці. Тому зволожуйте зерна істини, які ви посіяли в їхніх душах, постійною молитвою.
Бажання Господа чути наші молитви є набагато сильнішим за наше бажання молитися; Його готовність давати нам Свої благословення набагато перевищує нашу здатність просити про них; однак Йому подобається, коли Його діти благають Його про допомогу у своїх переживаннях. І я пропоную вам, щоб це молитовне служіння стало вінцем ваших зусиль, затверджуючою печаткою на всьому тому, що ви робите. Мені здається, що дитина, про яку моляться, рідко може зазнати краху у своєму житті.
Дивіться на своїх дітей так, як патріарх Яків дивився на своїх. Він сказав своєму братові Ісаву, що це “діти, яких Бог дарував рабу твоєму” (Бут. 33:5). Дивіться на своїх дітей так, як праведний Йосиф дивився на своїх, коли він сказав до батька свого: “Це сини мої, яких Бог дав мені тут” (Бут. 48:9). Ставтеся до них подібно до автора псалмів, який сказав: “Діти – насліддя від Господа; нагорода від Нього – плід утроби” (Пс. 126:3). І тоді зі святою відвагою ви можете попросити Господа, щоби Він був добрим і милостивим до Своїх дарів.
Зверніть також свою увагу на те, як Авраам просить про Ізмаїла, якого він дуже любив: “О, хоч би Ізмаїл був живим перед лицем Твоїм!” (Бут. 17:18). Згадайте, як Маной радився з ангелом про Самсона: “Як нам поводитися з дитиною цією і що робити з нею?” (Суд. 13:12). Погляньте, як ніжно піклувався про душі своїх дітей праведний Іов: “Встаючи рано-вранці, підносив всепалення за числом усіх їх. Бо говорив Іов: може, сини мої згрішили і похулили Бога в серці своєму. Так робив Іов в усі такі дні” (Іов. 1:5).
Батьки, якщо ви любите своїх дітей, чиніть у своєму житті так само, як і ці мужі Божі. Наскільки б часто ви у своїх молитвах не згадували їхні імена перед Божим престолом благодаті – цього ніколи не буде забагато.
І наостанку дозвольте мені ще раз нагадати про необхідність і важливість використання кожного дарованого вам Богом окремого засобу, який ви маєте у своєму розпорядженні, якщо ви хочете виховати своїх дітей для неба.
Я добре знаю, що наш Бог є Вищим Суверенним Богом і що Він звершує все в нашому житті згідно Своєї волі. Я знаю, що нерозумний Ровоам був сином мудрого царя Соломона, і що нечестивий цар Манассія був сином праведного царя Єзекії, і те, що не завжди ми бачимо побожних нащадків у побожних батьків. Але я знаю також, що наш Бог є таким Богом, Який використовує у Своїх діях різноманітні засоби, які вище були згадані мною, і якщо ви злегковажите цими засобами, то навряд чи ваші діти в подальшому матимуть благословення.
Батьки й матері, ви можете привести своїх дітей до хрещення й зареєструвати їх як членів Христової Церкви. Ви можете відправити їх до найкращих шкіл, дати їм Біблію, молитовник і наповнити їхні голови всілякими корисними знаннями. Та якщо впродовж усього цього часу в їхньому житті не буде постійного сімейного виховання, то я боюся, що врешті-решт у вас виникнуть труднощі з душами ваших дітей.
Сім’я є тим місцем, де формуються звички дітей; сім’я є тим місцем, де закладається фундамент їхнього характеру; сім’я прищеплює ті чи інші схильності в їхніх смаках, пристрастях і поглядах. Тому я благаю вас: докладіть усіх своїх зусиль для того, щоби у вашій сім’ї приділялася належна увага вихованню дітей. Безперечно, щасливою є та людина, котра може сказати своїм дітям на смертнім одрі: “Я вірю, що жоден із вас не наважиться зустріти мене перед судом Христовим невідродженим”.
Батьки й матері, я врочисто закликаю вас перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом докласти всіх своїх зусиль для того, щоби виховати своїх дітей так, аби вони йшли правильним шляхом. Я закликаю вас робити це не тільки заради душ ваших дітей, я закликаю вас до цього також заради вашої власної втіхи та миру. Справді, у ваших особистих інтересах чинити так; справді, ваше особисте щастя значною мірою залежить від цього!
Діти завжди були тими самими найгострішими стрілами (Пс. 126:4,5), що простромлюють людське серце. Діти підносили своїм батькам найгіркіші чаші, які коли-небудь доводилося пити людині. Діти були причиною найгіркіших сліз, які людині доводилося проливати. Перший чоловік Адам міг би розказати вам про це, патріарх Яків також міг би переказати вам те саме, і цар Давид міг би засвідчити про те саме. Немає на землі такого горя, яке можна було б порівняти з тим горем, якого діти завдають своїм батькам.
О, приділіть же належну увагу вихованню дітей, інакше ваше нехтування ним закладе фундамент для ваших подальших особистих страждань, коли ви будете в похилому віці. Приділіть увагу цьому питанню для того, щоби вам не ридати через негоже ставлення до вас невдячної дитини в ті дні, коли ваші очі потуманіють, а ваша природна сила потане.
Якщо ж ви прагнете, щоби ваші діти підтримували ваші життєві сили і стали вашими годувальниками в похилому віці; якщо ви бажаєте, щоби вони успадкували благословення, а не прокляття, радість, а не страждання; щоби вони були схожими на Юду, а не Рувима (Бут. 49:3-12); якщо ви не хочете, як Ной, соромитися вчинків своїх дітей і, як Ревека, втомитися від цього життя через них (Бут. 27:46), – то вчасно скористайтеся моєю порадою й починайте виховувати й наставляти їх на правильний шлях, коли вони ще малі.
Щодо мене, то на завершення своєї книги я хочу сказати, що молитимуся до Бога про всіх, хто читатиме її, щоби кожному з вас Бог дав розуміння справжньої цінності власних душ. Саме через незнання всього цього надто часто водне хрещення робиться для людини лише звичайним обрядом, а християнським вихованням люди нехтують і не приділяють йому належної уваги. Через це надто часто батьки, по суті, не шкодують самих себе і, відповідно, не шкодують і своїх дітей. Вони не усвідомлюють величезної різниці між природним (гріховним) станом людини й станом благодаті, і тому задовольняються тим, що залишають своїх дітей сам на сам зі всіма їхніми переживаннями.
І далі, нехай Господь дасть усім читачам цієї книги розуміння того, що гріх є огидним злом, яке Бог ненавидить. І я знаю, що коли Бог відкриє це вам, ви будете журитися через гріхи ваших дітей і докладете всіх своїх зусиль, щоби спасти їх.
Нехай навчить Господь усіх читачів бачити велику цінність в Ісусі Христі і розуміти те, яку величну й досконалу працю Він звершив задля нашого спасіння. Тоді, я впевнений, ви будете застосовувати всі дані вам Богом засоби для того, щоби привести своїх дітей до Ісуса Христа, щоб вони могли отримати життя через Нього.
Нехай Господь дасть всім вам і розуміння того, що ви потребуєте Святого Духа, щоби Він міг оновлювати, освячувати й відживляти ваші душі. Тоді, я впевнений у цьому, ви спонукатимете своїх дітей молитися Богові невпинно й не заспокоїтеся доти, доки Святий Дух не ввійде в їхні серця і Своєю силою не зробить їх новими створіннями.
Нехай Господь дарує вам все це, і я маю добру надію на те, що ви насправді належним чином будете виховувати своїх дітей. Виховуйте їх правильно як для цього життя, так і для прийдешнього вічного. Виховуйте їх для Бога, для Христа й для вічності.
<< Розділ 16