
Я писав цю книгу для тих, хто живе в буферній зоні віри (фраза, підказана Марком Бьюкененом). У конфліктних регіонах – наприклад, на Корейському півострові – війська Північної і Південної Кореї з обох боків патрулюють спільний кордон, а спірна територія знаходиться посередині як буферна зона. Варто на неї зайти – і опинишся на «нічийній землі».
Якщо говорити про віру, то тут на «нічийній землі» живе дуже багато хто. Є люди, які, хоча і не ходять до церкви, але і не заперечують віру абсолютно. Вони відчувають, що певна духовна реальність існує. Можливо, краса світу або незрозумілий внутрішній клопіт підказують їм, що потрібно якось вибиратися з повсякденної рутини… Але куди? Значущі події – підвищення по службі, народження дітей, смерть близьких – породжують питання, легких відповідей на які немає. Бог існує? Є життя після смерті? Що таке віра: милиця для кульгавого або шлях до істини?
Знаю я і таких християн, які не можуть достеменно пояснити, чому вони вірять. Можливо, вони ввібрали віру з молоком матері, або їм подобається літургія… Але попроси їх роз’яснити свою віру мусульманинові чи атеїстові, і вони зніяковіють.
А як би відповів я? Це питання і змусило мене взятися за перо. Своєю книгою я намагаюся не стільки навернути до своєї віри інших, скільки розміркувати про неї. Чи має віра сенс в епоху Інтернету та телескопа «Хаббл»? Чи відшукали ми сенс життя? Чи ще не всі частки мозаїки встали на місце?
Для мене різниця між вірою і невірою зводиться до простого питання: чи існує щось окрім видимого світу? Люди, які не можуть дати однозначну відповідь, живуть на «нічийній землі» – і неважливо, до чого вони ближчі, до віри або до невіри. Я говорю про тих, хто мучиться питанням: а раптом ті, хто вірить у невидимий світ, видають бажане за дійсне? Про тих, хто не упевнений у суті віри: чи є віра корисною ілюзією, що припускає певний самообман, або ж, навпаки, допомагає побачити невидиме очам?
З моїх роздумів і виникла ця книга. Я починаю з роздумів про видимий світ, в якому усі ми живемо. Чи чутні в ньому відгомони світу іншого? Потім я напишу про протиріччя. Якщо наш світ – Божий, то чому це так неочевидно? Чому на планеті стільки зла? І нарешті, я підніму питання про те, як взаємопов’язані обидва світи, видимий і невидимий, і як вони впливають на наше життя. Чи дійсно християнський шлях – найкращий? Чи дійсно християнська віра – краще приготування до вічності?
Сам я – християнин. Що чинить опір, піддається сумнівам, обтяжений не завжди вдалим церковним досвідом. Про це я писав в інших книгах і повторюватися не буду. Мені добре зрозумілі причини невіри. Чому ж тоді я вірю? Читайте книгу…