Одного разу Бог дуже ясно звернувся до мого серця: «Сину, Я хочу, щоб ти став писати». Це сталося в 1991 році.
Усі наступні дні я мучився змішаними почуттями. З одного боку, мене долав страх перед цією пропозицією, і думки про неминучий провал постійно лізли мені в голову. З іншого боку, я готовий був сміятися. Я ненавидів писати! Коли в школі мені треба було написати твір, я годинами бездумно дивився на порожні сторінки, не в силах видавити із себе жодного рядка. Моє виключно нетерпиме ставлення до будь-яких видів літературних робіт змусило мене врешті-решт поступити на інженерний факультет коледжу.
І тепер Бог велів мені писати. Але це просто неможливо! Напевно, я щось не так зрозумів, подумав я. Тому я зайняв вичікувальну позицію, але через десять місяців нічогонероблення Бог прислав до мене відразу двох жінок з різних штатів, які протягом двох тижнів повторили мені те саме веління. Вони обидві дуже доброзичливо, але твердо попередили: «Джоне, якщо ти не візьмешся писати книги, які Господь повелів тобі писати, Він віддасть Своє доручення комусь іншому, але тобі доведеться за це відповідати».
Коли друга жінка повторила мені це, мене охопив страх Божий, який значно перевершив мій власний страх і неприязнь до літературної праці. Так я почав писати. Пам’ятаю, що сталося, коли я прийняв рішення скоритися. У міру того як я набирав текст на комп’ютері, мені на думку почали спадати і набирати оформленого вигляду ідеї, про які я раніше ніколи не думав і не чув. Дуже скоро я зрозумів, що це не мої послання – вони усі були від Нього. Відтоді минуло дванадцять років, і тепер послання, які Він мені посилав у формі книг, перекладені двадцятьма п’ятьма мовами світу і видані накладом більше мільйона екземплярів.
Написавши першу з книг, я особисто обіцяв Богові, що ніколи не візьмуся за написання книги за власною ініціативою. Я писатиму тільки в тому випадку, якщо Він накаже мені це зробити. Моя обіцянка була випробувана: щороку, починаючи з 1992 року і по 1999 рік, Він передавав мені послання, яке я мав виразити в книзі, але після виходу книги «Під покривом» минуло цілих три роки, і Господь не дав мені жодного слова для нової книги. До мене часто зверталися видавці з пропозиціями про співпрацю і цікавилися, коли я напишу наступну книгу, але я нічого не робив. На той момент у мене не було послання від Бога.
Нарешті через три роки Бог знову дав мені слово для книги – і тепер ви тримаєте її в руках. Думаю, це відстрочення сталося через те, що Святому Духові потрібне було дещо зробити в мені, перш ніж ця книга могла бути написана. І хоча я вірую от вже двадцять п’ять років, я ніколи раніше не відчував такого сильного бажання наблизитися до Бога. За останні півтора роки я набув глибшої близькості з Богом, ніж за усі попередні роки мого служіння. За усе моє життя я стільки не плакав, скільки за останні півтора роки. Ці почуття мене переповнювали всюди – у готельних номерах, у літаках, у власному офісі, у машині, вдома і на природі, коли я проводив час у зосередженій молитві. Реальність Його присутності ніколи раніше не була настільки відчутною.
Я вірю, що ця книга є результатом довгих років мого навчання Святим Духом і містить у собі запрошення, що виходить з серця Божого, до вас, Його чад, прийти в місце близькості. Але перш ніж ви почнете її читати, я б хотів помолитися разом з вами. Промовте ці слова прямо з серця і знайте, що я голосно молився про вас цією молитвою в себе в офісі. Відповідно до обіцяння Ісуса, «коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі» (Мт. 18:19). Давайте разом помолимося:
«Отче, в ім’я Ісуса я прошу Тебе під час читання цієї книги розплющити мені очі, щоб я бачив, відкрити мені вуха, щоб я чув, і дати мені серце сприйнятливе і розуміюче. Я хочу ходити в близькості з Тобою і перебувати поруч з Тобою постійно. Я хочу знати Твої задуми, Твої таємниці і бажання, а також перебувати в Твоїй присутності. Нехай це послання дасть мені не лише розуміння, але і силу перетворити моє життя через образ Твого дорогого Сина і мого Господа Ісуса. Бо коли Він ходив по цій землі, Він досконало явив Твою славу завдяки тому, що був близький до Тебе. Так і я хочу явити славу Ісуса своїм наближенням до Нього через особу Святого Духа. Передаю це бажання в Твої руки і заздалегідь дякую Тобі за ту перетворюючу роботу, яку Ти створиш у мені, коли я уважно слухатиму слова, на які Ти надихнув автора цієї книги. Дякую Тобі за те, що тепер моє життя вже ніколи більше не буде колишнім. Прошу здійснення усього цього в молитві згоди з Твоїм слугою, Джоном Бівером. Амінь».
А тепер вірте, що усе виконається, і дякуйте Богові за виконання прохання, вираженого у вашій щирій молитві. Я радію тому, що Дух Святий вже зараз веде вас у місце найбільшої близькості, бо Він возніс вашу молитву до святого престолу єдиного Бога, Який лише один може задовольнити усі ваші бажання і прагнення. Нехай Бог – Отець, Ісус і Дух Святий – стане реальнішим для вас, ніж колись раніше!
Щиро ваш Джон Бівер, Листопад 2003 року