Книга Діянь апостолів 3:1-10
Іншого дня два добрих приятелі – Петро та Іван – пішли до храму, щоб помолитися і розповідати про Ісуса. Біля входу у храм вони побачили чоловіка, який не міг ходити. Він завжди сидів отут біля храму і просив у людей милостині, щоб купити собі харчі й одяг. Цей чоловік жебракував від самого дитинства.
Коли Петро та Іван проходили біля цього чоловіка, той поглянув на них і попросив грошей. Петро та Іван зупинилися, подивилися на бідолаху, і їм стало його шкода. Тоді Петро сказав: «Ми не маємо ні срібла, ні золота. Але ми можемо дати тобі те, що маємо. В ім’я Ісуса Христа кажу тобі: Встань і ходи». Петро тоді взяв чоловіка за руку і допоміг піднятися йому на ноги.
Раптом дивна сила пройшла крізь чоловіка, і він відчув, що його ноги окріпли. Тепер він міг ходити і стрибати. Танцюючи і співаючи, він ввійшов у храм, щоб віддати Богові хвалу і подякувати за своє оздоровлення.
Тоді Петро промовив: «Це сила Ісуса зцілила цього чоловіка». І всі люди, які бачили це чудо, були надзвичайно зворушені тим, що вчинив Господь. Тож усі почали прославляти Бога і дякувати Йому за те, що той, хто колись не міг ходити – ходить.