Вступ

Перша ж людина, що сповістила людям про Ісуса, ясно дала зрозуміти: ця звістка адресована кожному.

То був великий день – його іноді називають днем народження Церкви. Могутній вітер Духа Божого промайнув між учнями Ісуса і наповнив їх новою радістю і відчуттям Божої присутності і сили. Петро, старший з учнів, який лише кілька тижнів тому ридав, як дитина через те, що збрехав і відрікся навіть від знайомства з Ісусом, тепер сміливо пояснював величезному натовпу: сталася подія, що змінила світ раз і назавжди. Те, що Бог зробив для нього, Петра, Він віднині починає робити для всього світу: нове життя, прощення, нова надія і сила з’являються, немов весняні квіти після довгої зими. Почалася нова епоха, в якій Бог Живий творитиме у світі нове, причому почне прямо зараз, з тих людей, які чують Петра. «Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться» (Дії 2:39). Вона не для якоїсь однієї групи людей, але для кожного.

Дуже швидко це стало дійсністю: юний рух поширився по значній частині тодішньої ойкумени. Також широко розходилися і охоче читалися тексти християнських авторів. Ці короткі твори не були призначені ні для релігійної, ні для інтелектуальної еліти. Із самого початку вони були написані для всіх.

Наших часів це стосується анітрохи не менше. Звичайно, не можна забувати, що деякі люди уважно і глибоко вивчають історичні свідоцтва, значення слів у грецькому оригіналі (ранні християни писали грецькою мовою), нюанси у висловлюваннях різних авторів про Бога, Ісуса, світ і самих себе. Ця серія коментарів багато в чому заснована саме на таких дослідженнях. Проте орієнтуюся я тут на найширшу аудиторію, особливо на тих, хто зазвичай не читає наукові роботи з біблеїстики і не знає грецької мови. Саме такого читача я маю на увазі. От чому наприкінці книжки поміщений словник найнеобхідніших понять. Всякий раз, як ви бачите в тексті незрозуміле слово, виділене жирним шрифтом, можете заглянути в кінець і прочитати пояснення.

Книга Дій, яку я щойно процитував, наповнена силою і натхненням. Це сила і натхнення ранніх християн, які побачили, що Бог творить у світі нове, і навчилися нести світу Благу звістку про Ісуса. Книга Дій також повна загадок і завдань, з якими стикалися церкви в ту пору і стикаються донині: кризи через лідерство, гроші, етнічні розподіли, богослов’я і етику, не кажучи вже про серйозні зіткнення з політичною і релігійною владою. Утішливо знати, що навіть за часів перших апостолів «нормальне церковне життя» не було легким і спокійним, як і те, що серед усіх труднощів церква зуміла жити згідно Євангелія і нести його людям. Тому, як Євангеліє потрапляло до людей, Дії приділяють багато місця, – через важкі подорожі, зокрема через моря, а в останній подорожі довелося зазнати страшну бурю і корабельну аварію. У Діях немає жодної нудної сторінки. Проте книга не втомлюється нагадувати, що які б мандри ми не здійснювали – у нашому житті, нашій духовності, нашому слідуванні за Христом, наших трудах для Царства, – Його Дух поведе і нас, дасть нам приносити щедрі плоди служіння.

Том Райт