МОЯ КРАСА
Пророк зрозумів істину того, що Я промовив пізніше: «Хто має вуха, нехай слухає», – це можна було б витлумачити і так: «Хто має очі, нехай бачить».
Бог, Який народився на землі, не вибрав собі тіла настільки прекрасного, щоб люди йшли за Ним і почитали Його за красу Його лику.
Ні! Він мав бути одним із тих, кого світ зневажав, однак для зіркого ока Дух, Який перебував у тому тілі, мав бути таким прекрасним, що йому не бракувало нічого. «Не було в Ньому ні виду, ні краси, – ми бачили Його, – ні вигляду принадного не було в Ньому».
Моліться про видюще око, щоб побачити красу Моєї особи, Мого Духа. Ні, навіть більше, коли віра побачила красу божественної природи в Тому, хто не має вигляду чи миловидности, ви також моліться, щоб мати віру, яка побачить красу Моєї любови у всіх Моїх справах з вами, у всіх Моїх діях. І доти – у тому, що світ спотворить, обернувши на жорстокість і грубість, – ви можете бачити очима віри все, що забажаєте.
Пізнавайте Мене. Говоріть зі Мною. Дозвольте Мені говорити з вами, щоб Я міг пояснити вашим люблячим серцям те, що тепер видається таємничим і безцільним («ні виду, ні краси»).
«Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!» (Ісаї 53:2).